Author Archives: Дмитро Веселовський

Із циклу “Закарпатські образки”

Світлана Бреславська Чистили кусаками пруття. Відкидали зелену шкірку з вербових прутиків, біле осердя, чи пак, самі прутики, складали рівненькими снопиками. На дворі було тепло, тож сиділи колом на подвірʼї, кожна підперезана великим сірим фартухом – аби не вимастити сукню. Помагали … Continue reading

Posted in Люди, Проза | Tagged , , | Коментарі Вимкнено до Із циклу “Закарпатські образки”

* * *

Любов Проць, Дубляни коло Самбора. Всіх обійшла: корівку, пса і піч. Мед злагоди загуснув поміж нами. Корівка спить. Піч пахкає димами. Пес віддано спинається до віч. Та знають всі: розказую байки. Не все так рівно-гладко: ще душа є! У білі … Continue reading

Posted in Поезія | Tagged | Коментарі Вимкнено до * * *

***

Світлана Бреславська на призьбі старої хати стоїть весна сумна пелехата дивна розхристана очима блискає від холоду пʼяна вбрана в останній сніг і в перший барвінок

Posted in Поезія | Tagged , | Коментарі Вимкнено до ***

Галичанин і смерть

Володимир Гевко, файне місто Тернопіль Зі смертю у галичан давні та дуже особливі стосунки. Галицьке memento mori починається з вибитого імені та дати народження на надгробному пам’ятнику галичанки, коли ховали її чоловіка і завбачливо одразу вибили імена двох, бо менше … Continue reading

Posted in Гумор, Люди, Проза, Традиції | Tagged , , | Коментарі Вимкнено до Галичанин і смерть

***

Оксана Йонаш,Берлибаш Закарпаття. Прийшла баба на базар Свині купувати. Ходит хитро, як шанда́р, Стала вібирати. Зазира́є то у віз, То в прицеп си гли́пне, Шо стоїт там без коліс – Очи всюди ти́кне. До рому́на підийшла, Ціни повзнавала. Гроші в … Continue reading

Posted in Гумор, Поезія | Tagged , | Коментарі Вимкнено до ***

Із циклу «Закарпатські образки»

Світлана Бреславська Такої бойової жони, як у Віті Драба, не було ні в кого. Привіз собі з Одеси. Не жінка – вогень! Ірою звали. Вітя – хлоп двометровий, широкий, як шафа – колишній бейсболіст. Жона му в пупець дихає, але … Continue reading

Posted in Гумор, Люди, Проза | Tagged , , | Коментарі Вимкнено до Із циклу «Закарпатські образки»

Смерть

Богдан Волошин, м.Львів – Вуйку, ви знаєте, шо таке смерть? – Та чо не знаю. Я сам смерть. – Як то? – Коли був дітваком, то у нашому вертепі Смерть представляв. В мене випали передні зуби і я дуже шепелявив. … Continue reading

Posted in Люди, Проза | Tagged , , | Коментарі Вимкнено до Смерть

ІСТОРІЯ ПРО ЖЕРТОВНУ ПОМСТУ МАЦЬКА БАЛЯ

Роман Онишкевич, м.Львів Жив собі в одному із сіл благословенної Жовківщини добродій на ім’я Мартин, а писався він Баль. Точно так, як знаменитий футболіст. Хоча Андрія Баля тоді – в 50-их роках ХХ століття – ще ніхто не знав, а … Continue reading

Posted in Люди, Проза | Tagged , | Коментарі Вимкнено до ІСТОРІЯ ПРО ЖЕРТОВНУ ПОМСТУ МАЦЬКА БАЛЯ

Із циклу “Закарпатські образки”

Світлана Бреславська, м.Станіславів Олька вилетіла з хижі на веранду, як підстрілена. Позаду неї гримнули двері, аж вікна задзвеніли. – Що ся стало?! – вибігла Марія Іванівна з літньої кухні. За нею вийшла невістка. – Що ся стало?! Що ся стало, … Continue reading

Posted in Люди, Проза | Tagged , , | Коментарі Вимкнено до Із циклу “Закарпатські образки”

Різдвяний стартап

Андрій Любка,http://zbruc.eu/node/60803 Народження маленького Ісусика завжди підштовхувало мого діда вирушити в путь. У нього було десять братів і сестра, тож обійти всю родину з колядою було справою нелегкою. Я не розумів тоді, та й зараз, коли минуло вже понад двадцять … Continue reading

Posted in Люди, Проза, Традиції | Tagged , , , | Коментарі Вимкнено до Різдвяний стартап