***

Оксана Йонаш,Берлибаш Закарпаття.
Прийшла баба на базар
Свині купувати.
Ходит хитро, як шанда́р,
Стала вібирати.

Зазира́є то у віз,
То в прицеп си гли́пне,
Шо стоїт там без коліс –
Очи всюди ти́кне.

До рому́на підийшла,
Ціни повзнавала.
Гроші в па́зусі найшла,
Де рано схувала.

У прицепі якес хроме
Рьо́хкає шос сла́бо.
Ромун каже: – Спит ще з дому, –
Й підганьиє лабов.

Д бойкам тоже підходила.
В них якіс терка́ті.
Бабі си ни полюбили –
Дуже келюха́ті.

Гайна́ль свої тоже хвалит:
– Красні поросьи́та.
Баба ходит, око шка́лит,
Котре би купити.

До́тів баба обзирала,
Шо всіх розкупили.
Двоє задних вже забрала
Тай у міх забила.

Прийшла з міхом аж на площу
Д рахівським таксістам,
Бо в неділю наш автобус –
Віталік, ни їздит.

Сіла баба у таксі
Й шоферови каже:
– Ти вези мене на всі,
А міх на багажник.

Здачу можеш ни давати,
Сотки буде доста,
Тай вези ньи в Вільхова́тий
Дов самого моста.

З площі вірушили зразу,
В задну повернули,
А таксіст дає все газу –
Цорконьи́ всі зуби.

В задні вулици дорога,
Самі катакомби.
– Де летиш так? Бі́сьи Бога,
Врваламиси й ґо́мба.

Мо́тор риче, той газує,
Баба й закльиламу.
Таксіст бабу і не чує…
Аж туй тра́фив в яму.

Бабов сто́рцнуло, аж ї́ди
Із жалудка в роті.
А таксіст ни видит, ні́би –
Гризе́си за мо́тор.

Міх з багажника ізле́тів –
Реве баба гірко.
Заквіли́ли тьижко вепрі,
З міха лізут в дірку.

Баба ловит тай голосит,
Ще й приповідає.
Таксіст шкіритси уголос,
Лаби задирає.

Повтікали свині в порту –
В першу, де вгодили.
Баба ззаді, бігла доків,
Тай ни додивила.

А ті веприки завзьиті
У кучу прибрили
Ід ґазді́вським поросьитам
Й там си притулили.

Додиви́в ґазда з порога:
– Чії ви, приблу́ди?
Баба го́йкає з дороги:
– Та то мої будут.

Тисне баба в телефоні
Тай дідови дзвонит:
– Бери бі́ціґлик, небо́ре,
Йди за нами в город.

Прийшов дідо, погрузили
В міх май тоти свині
Та на раму примостили –
Пішки йдут із ними.

Гірка бабина недільи
Й тоти поросьита,
Бо кістки ї так іззіли,
Шо си й будут снити.