Чупакабра Прекрасна
Я вижила!!! Я витримала все, я перенесла все! Сам факт, що зараз дiлюсь з вами своїми думками є чудом. Розповім вам свою iсторiю. Вона багато в чому може бути схожа на вашу. Отже, слухайте.
Своїм зачаттям я розлучила своїх батькiв . Тато й слухати про мене не хотiв i вимагав аборту, а мама хоча й любила тата та боялась Бога. Вони, не дiйшовши згоди, розiйшлись, а я змогла дожити до народження. Я народилась одного холодного вечора. В мами я мала бути третьою дитиною, тому вона потайки мрiяла щоб я народилась мертвою. Але я народилась живою i здоровою. П’яний акушер прийняв пологи й пiшов залишивши нас з мамою на одинцi. Вона ж побачивши мене, полюбила . Полюбила та й пригорнула до себе. Так я вижила в свiй перший день. Потiм були три днi яскравого свiтла i рiзких звукiв, сухого повiтря й грубi торкання до мого тiльця пеленок та рук персоналу. Жахливий стрес! Пiсля теплого, тихого й вологого маминого животика це було просто пекло . Я знову вижила. Коли мене привезли до дому, то на мене накинулись дiд з бабою, тета з вуйком, рiднi братик та сестричка, двоюрiднi, сусiди, родичi… Мене кололи щетинами, чмокали масними губами, видихали на мене тютюновий сморiд та алкогольнi випари… А я кричала як дурна. На той момент я ще нiчого iншого не вмiла робити. I знову я вижила! Потiм, наступнi рiк-два, почались справжнi тортури.Мої 3-рiчна сестра i 5-рiчний брат постiйно намагались мене вбити. Мене тягали по хатi, пхали до рота всяку всячину, кусали, били … Я мовчала i терпiла. Я ще не вмiла говорити. Я вижила, як i багато iнших. Коли вже навчилась ходити. то мене виганяли з братиком i сестричкою на вулицю. Я хотiла бути бiля мами, але я мамi заважала займатись її справами. Нас, маленьких, на вулицi не люблять. Ми всiм заважаємо. Ми нiчого не вмiємо. Тому я плачу й тiкаю до мами, але вона знову вiдправляє мене назад. З часом i те минулось. Я виросла й змiцнiла. Мама годувала мене йогуртами, сиром та ковбасами. Купляла на базарi огiрки та помiдори. Сама того не знаючи робила все для того, щоб я померла. Я й це пережила. Зараз я ходжу до школи . Не зважаючи на їду, яку я їм, на воду, яку я п’ю, на повiтр’я, яким я дихаю, я жива!!! Повз мене пролiтають п’янi депутати-адвокати на авто, мене переслiдують недолугi педофiли на зелених ” Мерсах”…А я жива! I житиму, всiм i всьому наперекiр.
Публікується з дозволу автора.
