“Альпійськими” прийнято називати рослини, природними умовами життя яких є гірська, досить кам’яниста місцевість. Для того, щоб ці рослини могли зростати і розвиватися на рівнинних майданчиках, для них необхідно створювати певні умови, близькі до їх природного місця існування. Таким умовам відповідає створення штучних насипів з каменів, які відомі як рокарії або альпійські гірки.
Види альпійських гірок
Альпійська гірка – кам’янистий маленький садок, влаштований у вільному стилі. Це ідеальне рішення для добре освітлених, посушливих ділянок саду, адже високогірні рослини, якими засаджуються гірка, не терплять надлишку вологи. Класичний альпінарій споруджується на природному схилі або височини. Центральним елементом служить великий валун або кілька великих каменів на самому верху гірки. Схили викладаються більш дрібними каменями, між якими залишається місце для гірських рослин. Головна умова, що просто необхідно дотримати – природність. По-перше, сама гірка повинна виглядати натурально, а по-друге, альпінарій не повинен порушувати композиційної цілісності саду. Адже ви намагаєтеся відтворити шматочок альпійської природи, а не вид покинутій каменоломні. Але класичний варіант альпінарію гарний тільки в тому випадку, якщо на вашій ділянці є відповідний схил або височина. А що робити тим, у кого зовсім інший рельєф ділянки? У цьому випадку на допомогу приходять більш універсальні варіанти дизайну.
Плоский альпінарій (рокарій) – є ледве підняту клумбу, де рослини гірських порід перемежовуються з каменями. Рокарій порадує вас приємним класичним поєднанням зелені та каменю серед рівної ділянки і, одночасно з цим, не буде сильно підноситися і пригнічувати весь навколишній простір. Виглядає дуже елегантно, особливо на відкритому місці.
Полонина – цей вид альпінарію відтворює образ високогірної долини. Для його облаштування підбираються великі валуни, які утапливаются в землю на дві третини. Між камінням прокладаються звивисті доріжки, висаджуються почвопокривні рослини, верес, ялівець. Вражаючий ефект дасть мох, що покриває верхню частину валуна. У поєднанні з каменем і зеленню непогано виглядає деревна кора, недбало розкидана між камінням і чагарниками.
Альпійська галявина – це досить складний вид ландшафтного дизайну і з точки зору устрою, і з позицій подальшого догляду. На альпійської галявині повинні рости тільки високогірні альпійські рослина – низькорослі злаки, ломикамені, тирлич. Зазвичай альпійська галявина використовується як елемент альпінаріїв різних видів.
Гірський схил – такий вид альпійської гірки можна влаштувати, якщо на ділянці є великий похилий схил і величезні валуни. За своїм виглядом цей дизайн нагадує стару кам’яний осип, на якій вже встигли вирости карликові сосни, низькорослі рододендрони. Серед осипи, то тут, то там, зустрічаються уламки скелі – саме для цього і згодяться валуни. Серед каменів непогано влаштувати і альпійську галявину з почвопокровнимі рослинами. Проектування і облаштування такого схилу дуже складні, але естетичний ефект окупить всі витрат.
Якщо ж схил на ділянці досить крутий, можна побудувати скелю або скеля. У цьому випадку у пригоді стануть великі кам’яні брили. У результаті має скластися враження природного виходу скельних порід. Гірські сосни, очиток, мохи доповнять краєвид мазками благородного зеленого кольору. Чудово, якщо у вас буде можливість створити водяний каскад, що падає зі скелі і утворює внизу маленьке озерце. Уздовж берегів можна посадити вологолюбні сибірські або японські іриси, папороті, злаки. Дно озерця краще викласти камінням. Якщо немає можливості влаштувати водоспад, ефектно виглядатиме і сухий каскад. Замість води в руслі буде дрібна галька, а за «берегів» почвопокривні гірські рослини.
У разі негативного рельєфу місцевості, коли ділянка в деяких місцях значно знижується, у вас є прекрасна можливість обладнати видолинок або навіть ущелині, в залежності від крутизни схилів. У вас вийде та ж альпійська гірка, лише в перевернутому вигляді. Схили зміцнюєте каменями (не забудьте, вони не повинні сильно виступати із землі!), З рослин вибираєте тіньолюбні сорти папоротей і низьких чагарників. Прекрасним доповненням стане джерело на дні, оточений вологолюбними рослинами.
Міксбордер – чудовий вихід з положення, коли площа і рельєф ділянки не дозволяють створити щось більш масштабне. Міксбордер – це ряд каменів, укопаний уздовж доріжок саду або навколишній клумби. Втім, камені можна укладати не в ряд, а розташовувати невеликими групами. Рідкісні гірські рослини для такого дизайну не потрібні, на клумбах можна посадити звичайні садові квіти. Стильно і елегантно будуть виглядати клумби, розташовані невисокими терасами. По краях терас вкопуються камені і висаджуються в’юнкі рослини.
Ще один варіант для невеликих ділянок – мініатюрна модульна альпійська гірка . Низькорослі рослини висаджуються в кам’яних діжках. Перевага такої гірки в тому, що її можна встановити навіть в альтанці або біля стіни будинку.
Місце для альпійської гірки
Для пристрою альпінарія, як науково називають альпійську гірку, на присадибній ділянці оптимально підійдуть природні піднесеності і нерівності поверхні.
Перед початком робіт, необхідно провести розмітку ділянки. Якщо недалеко від передбачуваного місця розташування альпінарія ще знайдеться і місце для квітника – такий варіант можна вважати ідеальним. Альпійські гірки, що є сусідами з грунтопокривними рослинами, виглядають дуже оригінально і помітно. На тлі такого квітника, зв’язаного загальною концепцією з альпінарієм, будуть гармонійно і доречно виглядати різні елементи ландшафтного дизайну, будь то малі архітектурні форми або інші композиції з рослин.
Альпійська гірка своїми руками
Отже, будуємо альпійську гірку своїми руками. Після попередньої розмітки, необхідно поклопотатися про пристрій дренажної системи. Кам’янистий грунт, на якому зростають альпійські рослини, швидко осушується природним чином. Тому альпійські рослини не звикли до надлишку вологи. Пристрій дренажної системи для альпійської гірки не відрізняється складністю: у основу гірки щільно укладають щебінку, шматки битої цегли, гравій, а потім присипають галькою або грубозернистим піском. На самому верху укладають шар грунту.
Тепер справа за самим творчим етапом пристрою альпійської гірки – треба грамотно і красиво розмістити камені. При цьому слід керуватися наступними принципами: камені більшого розміру краще укласти в основі гори, а камені поменше помістити зверху; альпійська гірка не вимагає ідеальної симетрії, тому не прагніть укладати камені ідеально чітко і рівно; необхідно залишити досить вільного місця між каменями для посадки рослин; аби не допустити виникнення повітряних «подушок», землю необхідно добре прим’яти.
Посадка рослин в альпійську гірку
Перед посадкою рослин в альпійську гірку найправильнішим рішенням буде заздалегідь змалювати план – як у вас лежатимуть камені, де зростати які рослини., навіть трав’яний газон можна змалювати, аби упевнитися, що все поєднувано і красиво. Це дозволить створити гармонійніший ландшафт і значно скоротити час і сили на будівництво альпійської гірки.
План альпійської гірки є, рослини готові – добре полийте грунт, як і кожну рослину, вийняту з горщика. Слідує також правильно вибрати місце для кожної рослини з врахуванням її подальшого зростання, аби їй було забезпечено достатню кількість вільного простору. Після того, як рослина буде опущена в поглиблення, викопане на вибраній ділянці альпінарія, землю довкола неї необхідно акуратно утрамбувати і присипати галькою (шаром близько 3 см). Галька не лише захистить коріння від надлишку вологи, але і не допустить вторгнення бур’янів.
Альпійські гірки по праву вважаються одним з найпопулярніших і привабливіших способів оформлення ландшафту. Альпійські рослини настільки красиві і оригінальні, що, без сумніву, вартують тих зусиль, які витрачаються на створення спеціальних умов для їх культивування. Доказ тому – любов і трепетне відношення садівників багатьох країн світу до цього ефектного елементу декоративного оформлення присадибних ділянок.
Вибір рослин для альпійської гірки.
1. Тіньовитривалі рослини. Ці рослини часто мають потребу в досить високому зволоженні ґрунту. Це насамперед примули (примула зубчаста, ушковая примула й ін.), барвінок малий, гейхера, хости белоокаймленние, живучка. Дуже добре використовувати в таких зонах вічнозелені рослини: яловець звичайний, тую, канадську ялину, самшит вічнозелений. Значення хвойних рослин зростає для більших альпінаріїв. Дуже ефектно виглядають вони на тлі різнокольорових листяних рослин.
2. Світлолюбні рослини. Їх розташовують на вершині гірці й південному її схилу. Обов’язковими для них є відмінне освітлення й гарний дренаж. З великої групи підходящих рослин можна вибрати будь-які. До цієї групи рослин ставляться айстра альпійська, дороникум кавказький, адоніс, дзвіночок карпатський, гвоздика пір’яста, келерия сиза, сон-трава й інші. Рослини різняться не тільки кольором і розмірами, але й часом цвітіння.
3. Рослини перехідної зони. Численна група рослин, які можуть рости в будь-якій зоні; вони як би візуально «зв’язують» простір, розставляють акценти й надають закінченість композиції. Це флокси, фіалки триколірні, бересклет, перстач біла, традесканція віргінська.
Існує група рослин, які за короткий час заповнюють більші площі й витісняють інших представників рослинного миру. Їх добре використовувати на більших площах. Це кипарисовий молочай, дюшенея індійська, гвоздика трав’яниста.
Наприклад, гвоздика трав’яниста, швидко розростаючись, утворить щільні подушки діаметром до 40 см, що складаються з листя й строкатих – білих, рожевих, червоних – квіток. Із чагарників для альпінарію підійде барбарис тунберга – щільний колючий чагарник із червоними листами, кизильник горизонтальний, червоні ягоди якого до самої зими радують око. Як рослина з фігурною кроною можна використовувати самшит вічнозелений. Чудово виглядають на прилягаючому до альпінарію квітнику невисокі сорти троянд, верес звичайний, тюльпан багатоквітковий, деякі сорту єрики рум’яної. Квітучі в різну пору року, ці рослини будуть створювати ефект безперервного цвітіння.
Правильний підбор рослин забезпечить цікаву й оригінальну композицію, що підкреслить незвичайність рельєфу й буде гарно виглядати тлі доглянутого зеленого газону.
За матеріалами http://pruburannya.net http://www.promobud.ua
