Купала – одне з найвеселіших та найяскравіших язичницьких свят. День літнього сонцестояння святкували не тільки на слов’янських землях, а і по всій Європі. У різних країнах Купала називають по-різному: Купайло, Аграфена Купальниця, Собітка, Ліго, Мідсоммар, Йоханус, Йонінес, Янів день, – але суть свята від цього не змінюється. Це свято сонця, середини літа, природи та її…

В дитинстві я страх як не любив сало або як казали в селі солонину. Зле ми сі робило вже при його виді. Як казала моя бабуня -тобі всьо трафне. Найбільшим споживачем солонини в сім’ї був тато, але він пририхтовував сало на косовицю. Тому воно від зими до літа в солі і перцю завязане в лляний…

В Галичині років з 50 тому і ще раніше досить поширеним було слово «цимес», тепер його використовують рідше, а молодь то і взагалі не знає що це таке. На будь яке запитання, чи гарна погода, чи кіно цікаве, чи пироги засмакували, чи дівчина подобалась, відповідь одна – “то є цимес “. Можна було ще сказати:…

Сьогодні є Зелені Свята, зелена вже трава. Моя душа була розп’ята, сьогодні знов жива. Усі до церкви поспішіть! Вій, теплий вітре, повівай! На дверях власної душі я вішаю зелений май. Усюди щастя, радість, сміхи, мов юність вічно є ще. Здається, що сам Бог з утіхи собі в долоні плеще… Богдан-Ігор Антонич Ось і підійшли ми…

Знову вихідний і знову варто б  посидіти біля вогню, відпочити. Але може виникнути проблема – ви не приготували  м’яса для шашлику. Швидке вирішення проблеми – ШПИКАЧКИ. Для цього швиденько їдемо в Долину ( в Дуброві такого «цимесу» нема) і в ковбасних магазинах купляємо шпикачки. І практично через пів години ви готові до пікніка.

21 травня погода і обставини посприяли відкриттю літнього відпочинкового сезону. Досвід показує, що необов’язково для відпочинку потрібні великі затрати , а також вигадування куди відправитися на відпочинок. Відпочити можна дуже добре і у власному садку, або біля власного ставочку. Такий метод відпочинку добре гуртує родину, сусідів, друзів. Отже сезон відкрили і продовжиться він до осені,…

«Бом-м, бом-м-м — чуєте? Тс-с-с!», — старий гуцул прикладає палець до вуст, а вухо — до каменю. Чоловік закриває очі, кілька хвилин лежить нерухомо на землі — дослухається, що робиться в карпатських глибинах. А потім починає наспівувати якусь дуже знайому мелодію. «Що це?» — запитуємо. «Гудуть дзвони рахманські», — каже він.