ДУБРОВА

Алфавіт, абетка, азбука –набір букв, які розміщені в певному порядку, що використовуються для запису мови. В сучасній українській мові є 33 букви.Як вказують джерела наш алфавіт походить від кирилиці(староцерковної мови), яка поширилася на території Русі після хрещення.  І ми з того дуже раді, навіть свято слов’янської писемності(24 травня) маємо і дуже шануємо св. просвітителів слов’янських Кирила і Методія .

Але щось мені не сходиться два до два. І виникає в мене декілька питань. Перше.На сьогодні наука володіє даними про наявність алфавіту в Єгипті ще майже за 3000 років до Христа. Я розумію, що можливо в наших краях на той час не було ні людей, ні писемності. Але мені смішно з того, що велика держава, армія якої ходила походами на Візантію і товкла греків,аж порох курився , не мала свого письма. Невже? Щось я тому не вірю. Вельми мудрі історики будуть мені говорити про праслов’янське письмо на основі грецького, а також про рунічне письмо і тп. Але то не то, що можна вважати нашим. Одне , ну дуже хочуть повязати з премудрою Грецією, а інше, прийшло до нас з завойовниками – скандинавами,а  вони появилися на наших теренах десь в 8-9 столітті.  То що? Згідно нашої історичної науки наші пращурі були темними «альфабетами» і лиш з відкритими писками чекали, коли прийдуть греки, дадуть кал’ямарі, гусячі пера, по задньому місцю(аби слухались) і навчать  Ази, Буки, Віді, Глаголь. Невже наші предки були такі тупі? Шумери на глині клинці драпали, єгипяни ієрогліфи на каміннях, фінікійці «подобіє» букв, старожидівські племена і то шось тай писали, а предки слов’ян ніц нічого. Ви в то вірите? Я нє. Continue reading →

“Шляхтичем є той, хто щляхетність має в своєму серці і дає іншим громадянам приклад сили духу, щедрості і працьовитості для суспільства.”

Владислав Пульнаровіч

Початок:  http://www.dubrova.if.ua/nashhadki-ritsariv/

На Долинщині проживають нащадки:

Антоновичів, належали до гербів Шолом, Яніна
Бернацьких, гербу Ковнат(видозміненого) та гербу Порай( шляхетство надане в 1676 р. перселення  з 16 по 18 ст.)
Беднарських, гербів Любич та Прус (перселення  з 16 по 18 ст.)
Бачевських, гербу Доленга (перселення  з 16 по 18 ст.)
Continue reading →

“Той, хто не поважає і не цінує свого минулого, той не гідний поваги сучасників,  та не має права на майбутнє».
Юзеф Пілсудський

Багато з нас в захопленні від художніх творів, в яких описуються пригоди та подвиги славних рицарів. Більшість авторів  описують нам представників рицарства західно-европейського, але майже ніхто, окрім Сенкевича з його «Хрестоносцями»  і ще трохи пригодницьких описів про запорізьких козаків в стилі рицарських романів, не писав про рицарсво слов’янське. А що не було в нас рицарів? Згідно совецкої історії –не було. Були лише хороші рабочі, селяни –бідняки, падлюки пани-буржуї  та кровососи-куркулі. Ну, а таке поняття як шляхта, то подавалося тільки як польська і в негативному ракурсі. А коли були згадки про українських шляхтичів, то як про зрадників, запроданців інтересів трудового народу. Нам так «полокали» мозги тими ідеологічноми штампами, що ми боялися вивчати минувшину своїх предків, не дай Боже  могло виявитися, що ти не «рабоче-крестянського проісхождєнія», а навпаки, твої предки рицарі-шляхтичі в складі литовсько-польсько-українсько-татарського війська ходили походами на московитів і добре їм давали перцю.(Для довідки.Предки нащого Президента –Януковича, татари, в складі такого війська брали участь в війні проти московитів і в дар від короля Речі Посполитої отримали незаселені землі в Білорусії та шляхетство(рицарство), а пізніше прийняли католицизм.) Continue reading →