Де-не-де по полях , в ярах , на узліссі в цю осінню пору можна здалеку побачити яскраві червоні плоди. Це шипшина, або як подекуди кажуть – свербивус. Це поширена невибаглива рослина з колючими шипами, але дуже красивими яскравими квітами, які перетворюються в оранжево-червоні плоди. Виявляється, ця рослина відома з давніх часів і про неї існує багато легенд і оповідей. Ось лише деякі з них.
Легенда перша(повчальна).
За переказами, Сатана, будучи скинений Богом з неба, задумав знову піднятися туди. Для цього він обрав шипшину, чиї прямі стовбури з шипами могли служити йому як би сходами. Але Господь вгадав його думки і зігнув пагони шипшини. І ось з тих пір пагони стали не прямими, а зігнуті донизу і чіпляються за все, що до них доторкається.
Легенда друга(міфологічна).
Богиня кохання Афродіта, дізнавшись про загибель на полюванні свого коханого Адоніса, кинулася слідом за гінцем. Колючі чагарники дряпали її шкіру. Крапельки крові падали на гілки і перетворювалися на червоні бутони. Так з’явився шипшина, кущ якого в період цвітіння схожий на величезний букет троянд.
Легенда третя(войовнича).
У Німеччині існує така легенда.
Діви-богині Валькірії переносили душі померлих воїнів в рай Вальхаллу, влаштований для героїв битв при палаці бога Одіна. Валькірії ніколи не повинні були втручатися в хід подій, але одна з них, Брунгільда, одного разу допомогла здобути перемогу одному із суперників у битві двох королів, якраз тому з них, хто за велінням бога війни Вотана мав загинути. Розгніваний бог в покарання поклав під голову сплячій валькірії гілку дикої троянди, шипи якої були отруйні. Діва занурилася у вічний сон, і розбудити її міг тільки принц, який покохає її.
Легенда четверта (сумна)
На Кубані розповідають легенду про нещасне кохання двох молодих закоханих, розлучених жорстокою долею. І було це так. Жила в далекій станиці бідна дівчина-козачка. Єдиним її багатством була надзвичайна краса. Полюбила вона молодого козака, на жаль, теж бідного. Поклялися молоді люди у вірній любові один одному, але нависла вже над ними біда. Запримітив красиву дівчину станичний отаман і став переслідувати її, а молодому козакові прийшла пора йти на військову службу. Ненавистю відповідала красуня на всі домагання отамана, але це не зупинило лиходія і в одну з темних ночей його слуги викрали дівчину з рідного дому. Довго тримав він її в темниці, але в день весілля вдалося їй втекти до найближчого лісу. Згадалися їй щасливі зустрічі з коханим, не витримала вона серцевих мук і позбавила себе життя. А на місці її загибелі виріс пишний кущ з ніжно-рожевими запашними квітами. Побачив одного разу отаман гарний кущ, хотів зламати квітучу гілку, але всі вони миттєво вкрилися колючими шипами. А восени на цих гілках з’явилися яскраво-червоні, схожі на краплі крові плоди.. Біля куща зупинилася хвора бабуся і почула голос: «Зірви мої ягоди, бабусю, і приготуй з них чай. Не бійся гострих шипів, вони призначені тільки для злих людей ». Старенька приготувала чай і відчула себе молодшою. З тих пір люди використовують плоди шипшини в лікувальних цілях.
Перші згадки про лікувальні властивості шипшини зустрічаються в працях Теофраста, у Гіппократа в V-IV столітті до нашої ери, потім у грецького лікаря Діоскорид в I столітті нашої ери.
У її зрілих плодах є білки, вуглеводи, харчові волокна, органічні кислоти, пектини, ефірне масло, дубильні і фарбувальні речовини, фітонциди, вітаміни, макро-і мікроелементи. Вітаміну С в ньому в 80-100 разів, а вітаміну Р – в 10-15 разів більше, ніж в апельсинах, лимонах, мандаринах. В олії насіння багато вітаміну Е. Лікувальні властивості шипшини численні. Вона має жовчогінну, протизапальну, протимікробну, сечогінну, кровоспинну дію, посилює синтез гормонів, активність ферментів, стійкість до несприятливих факторів зовнішнього середовища, стимулює апетит, має седативний, кровотворний ефект, підвищує розумову і фізичну працездатність.
Показання до застосування шипшини: гіповітаміноз, розумова, фізична і емоційна перевтома, відновлювальний період після важких хвороб і операцій, гіпертонічна хвороба, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки на тлі зниженої або нульової кислотності, недокрів’я, переломи кісток, променева хвороба, кровоточивість ясен.
Протипоказана шипшина при гастриті з підвищеною секрецією соляної кислоти і виразкової хвороби, що розвинулася на цьому тлі, схильності до тромбозів.
– Настій із плодів: 2 столові ложки сухих плодів заливають 1 склянкою окропу, нагрівають у закритій емальованій каструлі 10 хвилин на слабкому вогні, настоюють 30 хвилин, проціджують через 2 шари марлі, відтискають Доводять кип’яченою водою до початкового об’єму. Приймають по 0,5 склянки 2-3 рази на день після їди.
– Зручно готувати настій у термосі: його обполіскують окропом, насипають 3 столові ложки подрібнених сухих плодів, заливають 0,5 склянки окропу і витримують 12 годин. Приймають як у попередньому рецепті. Курс лікування – 2-8 тижнів. Після прийняття настою треба прополоскати рот, щоб не пошкодити емаль.
– При гіпертонії 1 столову ложку плодів заливають 3 склянками води, дають закипіти 2 рази і парять 3 години. П’ють як чай протягом дня. Інший рідини не п’ють. Курс лікування – 1,5 місяця.
– При епідемії грипу для профілактики захворювання 5 столових ложок потовчених сухих плодів шипшини заливають 1 л холодної води. Кип’ятять 10 хвилин, настоюють 10 годин, проціджують. П’ють по 0,5 склянки кожні 2 години.
– При кон’юнктивіті 10 г квіток шипшини заливають 1 склянкою окропу, кип’ятять 15-20 хвилин, настоюють 2 години, проціджують і використовують для промивання очей.
– При підвищеній пітливості змішують листя, квіти і плоди шипшини: 1 столову ложку суміші заливають 2 склянками окропу, кип’ятять 10 хвилин, настоюють 12 годин, приймають по 0,5 склянки 3 рази на день.
З плодів шипшини готують сиропи, джеми, пастилу, варення, киселі, муси.
Варення з пелюсток шипшини
100 г пелюсток шипшини заливають цукровим сиропом (800 г цукру на 200 мл води), настоюють 1 годину, додають за смаком лимонну кислоту, кип’ятять 3-5 хвилин.
Переклад і опрацювання матеріалів:
http://babiki.ru
http:// 1september.ru
