Написати цю публікацію мене спонукали три фактори:
- Зайшли в з товаришем в магазин, а він запропонував взяти «Віскарик». Подивилися, покрутили і… пішли купляти горілочку. Потім при столі почалися розмови про «Білу кобилу», яку пив склянками колись ще один наш компаньон і про «Бурбон» і ще про віскі, я в ньому не спеціаліст, тому мовчав і лиш слухав і робив висновки.
- Міф про те, що ми слов’яни, і тільки ми, вміємо гнати самогон.
- Дослідження американських вчених доводять той факт, що серед алкоголіків США тільки невеликий відсоток тих хто п’є віскі. Основна маса алкоголіків походить від тих, хто п’є «водку», або простіше розбавлений спирт до певної норми.
Отже, наливаю собі в склянку грам з 60 «Теннесі», вкидаю пару кубиків льоду і всідаюся перед компом шукати інформацію про віскі. Пошукав, поперекладав і от що з того вийшло.
ІСТОРІЯ ПОЯВИ ВІСКІ
Віскі – один з найулюбленіших алкогольних напоїв Заходу. Серед 40 найпопулярніших міцних напоїв світу налічується 19 марок цього напою. Сила і палітра ароматів віскі підкорили багато країн і породили безліч національних варіацій, таких як американський бурбон, канадські віскі, японські або австралійські зразки.
Напій має багату історію, що йде вглиб віків. Спори про пріоритет в його винаході між ірландцями та шотландцями не вщухають досі. “Aqua vitae”, назва спиртного напою католицьких монахів, перетворилася на старокельтській мові шотландців та ірландців в “uisque baugh”. Потімі зміни в мові привели до утворення слова “віскі”. Як і у випадку з іншими спиртними напоями, саме монастирі були першими виробниками віскі. Монахи використовували невеликі найпростіші перегінні апарати. Віскі в той час використовувалося перш за все як ліки. Пізніше техніка перегонки поширилася за стіни монастирів. Шотландський селянин, який жив за рахунок скотарства і обробляли неродючу землю, знайшов свій інтерес в перегонці віскі: він міг вигідно продавати його по досить високій ціні.
У XVI і XVII століттях виробництво і споживання цього напою широко поширилося серед населення Шотландії та Ірландії. Однак витримка віскі практикувалася досить рідко. В основному споживачі задовольнялися напоєм, тільки що отриманим з перегінного куба(наша самогонка!!!). Вихідними продуктами для отримання віскі служили жито, овес і ячмінь. Нерідко вдавалися до трьох, – чотириразової перегонці однієї і тієї ж рідини, щоб підвищити міцність напою.
Від титулованої знаті і до бідного селянина – вся Шотландія пристрастилася до віскі. Це лякало владу: в 1579 році шотландський парламент дозволив перегонку віскі тільки дворянству і знаті. Однак все марно. Селяни продовжували займатися отриманням віскі підпільно.
Саме на цей час припадає схвильоване прославляння цього напою, поміщене в одній з книг: “Споживання помірно уповільнює старіння, зміцнює молодість, допомагає травленню, перериває катар, проганяє меланхолію, веселить серце, полегшує розум, повертає запал. Воно служить ліками від водянки, виліковує від задухи. Воно не дає голові крутитися, очам сліпнути, мови заплітатися, зубам стукати, горла дерти, глотці задихатися, шлунку вирувати, серцю хвилюватися, животу стискатися, кишкам гурчати, рукам тремтіти, сухожилиям скручуватися, жилам зсихатися, кісткам розм’якшуватися. По правду говорячи, це вишуканий напій, якщо приймати його регулярно “.
Не зумівши обмежити виробництво віскі, влада намагалися отримати вигоду від його розповсюдження. У 1642 році Карл I ввів монополію на виробництво напою. Будучи з 1603 року частиною Англії, Шотландія в повній мірі відчула на собі наслідки цієї монополії, так як закони того часу підтримували великі перегінні заводи Единбурга та Глазго, які виготовляли також бренді і джин, і вели до розорення більш дрібних підприємств, які спеціалізувалися на виробництві віскі.
Англійська влада дала офіційний дозвіл на виробництво віскі всього восьми перегінним заводам. Але з’явилося безліч підпільних гуралень. Підпільне виготовлення віскі все більше переміщалося в села, де розміщувалося в затишних місцях, недалеко від джерел.
Поступово збільшувалася різниця в якості віскі підпільних гуралень і офіційних підприємств, які часто виробляли велику кількість посереднього і недостатньо витриманого напою.
На початок XIX століття податки на віскі значно збільшилися, посилився контроль за його виготовленням. Проте популярність і споживання напою росли, росло і підпільне його виробництво. Нарешті в 1823 році влада змушена узаконити маленькі перегінні заводи, обклавши їх помірними податками.
У 1830 році ірландець Ені Коффі довів до досконалості конструкцію перегінного апарата, винайденого раніше шотландцем Робертом Стейном, що дозволило різко підвищити виробництво віскі, поставивши його на промислову основу.
З цього часу починається справжній розквіт напою. З’явилися великі фірми-виробники віскі, набуло поширення змішування різних сортів і марок, що сприяло зростанню його популярності. В наші дні класичним серед всіх видів цього напою вважається шотландське віскі, зване скотч (scotch), що означає “шотландський”.
Залежно від вихідної сировини, що використовується для його виробництва, шотландське віскі поділяють на три типи: солодове (malt), зернове (grain), змішане (blended) віскі.
СОЛОДОВЕ ВІСКІ
(Malt Whisky)
Це найстаріше шотландське віскі, що отримується з чистого ячмінного солоду після, як мінімум, дворазової безперервної перегонки. Пляшка, на етикетці якої є слово “malt”, як правило, містить суміш з солодових віскі, що виготовляються на різних заводах. Якщо етикетка солодового віскі містить напис “single”, то це означає, що в цьому ординарному віскі присутня суміш з різних віскі з одного заводу, але відрізняються один від одного терміном витримки.
Технологія виробництва солодового віскі наступна. Ячмінь замочують на один-два дні у воді, а потім розкладають приблизно на тиждень, поки він не проросте. У цей час частина крохмалю, що міститься в зерні, перетворюється в цукор. Проросле зерно сушиться і коптиться над вогнем з букових стружок, деревного вугілля і торфу, що згодом додає віскі специфічний смак. Потім ячмінь грубо роздрібнюють, змішують з гарячою водою у величезних металевих бочках для того, щоб розчинився цукор.
Після приблизно 8-годинної витримки весь крохмаль перетворюється на мальтозу і інші цукру. Таким чином виходить сусло, яке, в свою чергу, заливають у величезні бочки, додають дріжджі, щоб забезпечити бродіння. При цьому мальтоза перетворюється на спирт і вуглекислий газ. Через 38-40 годин бродіння закінчується, і починається наступна операція – перегонка у величезних перегінних кубах.
Солодове віскі завжди переганяється два рази. Після першої перегонки виходить продукт міцністю близько 25%, Після другої – близько 75%. При другій перегонці використовується тільки середня частина одержуваного продукту, перші й останні фракції відправляються назад в перегінний куб.
Настає заключний етап – витримка. Віскі витримується в дубових бочках не менше трьох років, в середньому – 8-12 років. Деякі марки віскі дозрівають до 20-25 років.
Велике значення мають бочки, в яких витримуються віскі. Найбільш придатними для цієї мети вважають іспанські бочки з-під хересу. Оскільки їх не вистачає, використовуються бочки з американського дуба, спеціально оброблені дешевим хересом.
Дозріваючи, віскі втрачає різкість, стає м’якше, отримує від дубової бочки додатковий аромат.
Змінюється і колір віскі: воно з роками витримки стає темніше.
Перед розливом у пляшки віскі фільтрується, розбавляється водою до отримання міцності 40%. Стверджують, що і в пляшках продовжується процес вдосконалення напою, так звана “брендіфікація”, при якій віскі набуває смакові риси бренді.
Солодове віскі має унікальну серед міцних напоїв особливість набувати специфічний смак в залежності від місця виробництва. Тільки коньяк і в якійсь мірі арманьяк володіють такими ж властивостями, що залежать від грунту, на якому виростає сировину.
Що стосується ячменю, то конкретний склад грунту обумовлює неповторний смак одержуваного з нього солодового віскі. Він вирощується в декількох регіонах Шотландії з тільки їм притаманними специфічними смаковими якостями.
Важливий і інший фактор – виключно чиста і м’яка вода місцевих джерел, також сприяє створенню високої якості та неповторного смаку шотландського віскі.
Це дозволяє розглядати шотландські солодовеі віскі як продукт, який має свої різновиди.
МАРКИ СОЛОДОВОГО ВІСКІ
(Malt Whisky)
Гленлівет віскі (Glenlivet Whisky)
“Glen” – по-шотландськи “річка”. Річка Лівет, розташована на півночі Шотландії, дала в 1745 році назва перегінного заводу, який довгий час був підпільним, але першим отримав патент в 1824 році.
Широко відоме солодове віскі цього заводу було оцінено настільки високо, що незабаром й інші винокурні, розташовані на цій річці, почали випускати віскі під такою назвою. Власник заводу порушив процес проти виробників підробленого Гленлівет, який завершився компромісом. Тільки його заводу дозволялося називати свою продукцію Гленлівет, інші ж двадцять шість могли використовувати цей термін лише з додаванням своєї специфічної назви.
Пізніше багато видів солодового віскі Гленлівет вже не потребували первинному назві для того, щоб бути легко впізнаваними. До числа таких напоїв відносяться, наприклад, віскі Глен Грант (Glen Grant), що з’явилося в 1840 році; віскі Мекель (Macallan), витримується в бочках, в яких попередньо містився херес; віскі Гленфарклас (Glenfarclas), що є протягом п’яти поколінь власністю однієї і тій же сім’ї; віскі Лінквуд (Linkwood) і Тамдху (Tamdhu), розливають в оригінальні пляшки. В даний час існують легкі сорти Гленлівет Аберлор (Aberlor), Глен Морей (Glen Moray), Томінтоул (Tomintoul), виробництво яких почалося порівняно недавно – лише в 1964 році, а також набагато більш міцні, такі як Лонгморн (Longmorn) або Балменеч ( Balmenach). Крім того, близько десятка сортів Гленлівет в пляшки не розливаються, а використовуються виключно для отримання змішаних віскі.
Серед перерахованих вище марок найбільш чудовий, безумовно, Лонгморн.
У 1786 році Вільям Лонгморн заснував завод з виробництва віскі. Сьогодні віскі Вільям Лонгморн 12-річної витримки займає одне з перших місць серед найбільш витончених марок віскі, вироблених в Шотландії. Воно готується з кращого зерна і води і залишається на старіння тільки в певні моменти року.
Спейсайд віскі (Speyside Whisky) Спей (Spey) – це інша ріка, розташована на півночі Шотландії і дала ім’я великого регіону, де знаходяться перегінні заводи, що використовують найбільш класичні види солоду і виключно чисту воду місцевих джерел. Річка Спей вважається найшвидшою у Великобританії, вона рясніє лососями, а також винокурними заводами, розташованими на її берегах. У місті Даффтоуне виробляється Гленфіддіш (Glenfiddich), найбільш популярна в світі марка солодового віскі. Воно виробляється з 1886 року сімейством Грант і розливається в оригінальні тригранні пляшки, які багато в чому сприяли його виділенню з інших видів скотчу.
Сусідній перегінний завод Бальвені (Balvenie) розташований недалеко від попереднього й також належить родині Грант. Однак віскі Бальвені складніше по композиції і більш м’яке!
В Даффтоуні виробляються і інші сорти солодового віскі, наприклад, Глендаллен (Glendullan) і Мортлеч (Mortlach).
Солодове віскі з містечка Нокандо (Knockanda) відрізняється тим, що на його пляшці вперше з’явилися цифри, що позначають рік перегонки і розливу. Там же виробляється класичне солодове віскі Тормор (Tormore), з 1960 р.
Хайленд Молт віскі (Highland Malt Whisky)
В цьому регіоні, званому Хайленд (“Країна гір”) і знаходиться на північ від умовної лінії між містами Данді на сході і Грінок на заході Шотландії, розташовано безліч перегінних заводів, які виробляють велику кількість марок напою. Серед найвідоміших солодових віскі цього регіону слід відзначити Гленморенджі (Glenmorangie), віскі Далмор (Dalmore) володіє тонкою композицією. Тут же виробляється віскі Глендронач (Glendronach), Глендуін (Glendoyne) і кілька десятків інших марок.
Лоуленд Молт віскі (Lowland Malt Whisky) Ця територія, звана Лоуленда (“Країна рівнин”) і перебуває на південь від умовної лінії між містами Данді на сході і Грінок на заході Шотландії, є районом великих перегінних заводів. Тут виробляється віскі, менш міцне, ніж гірське солодове віскі Хайленда. Це віскі володіє відмінними ароматичними якостями і винятковою м’якістю внаслідок потрійної перегонки. Високо оцінюється за кордоном віскі Роусбенк (Rosebank) вмробляється на одному з найстаріших заводів округу. Непогані смакові якості у віскі Літлміл (Littemill) і Ледібен (Ladyburn), які, однак, в основному використовуються для виробництва змішаного віскі.
Айленд Молт віскі (Island Malt Whisky). Мабуть, через ізольованість території і пануючих тут сильних вітрів солодові віскі шотландських островів значно відрізняються від напою, що виробляється в Хайленді, а точніше, від Гленлівет. Терпкі і міцні, вони відрізняються один від одного за характеристиками використовуваного торфу і виділяються тим, що мають сильний запах йоду. При дегустації ці віскі дивують і бентежать, але вони заслуговують того, щоб спробувати їх ще раз.
На острові Айлей виробляється міцне віскі Лефроей (Laphroaig), перше солодове віскі, яке відкрило світові специфіку місцевого напою. Дивною гамою ароматів відрізняється віскі Лагавулін (Lagavulin), але все ж переважає в цій гамі йод.
Довгій витримці (як мінімум десять років) піддається солодове віскі Боумор (Bowmore). Цікаво, що винні склади, де зберігаються бочки з цим напоєм, розташовані під поверхнею моря!
На острові Джура є сліди перегінних заводів XVI століття, проте солодове віскі з такою ж назвою Jura виробляють тільки протягом останніх тридцяти років.
На півострові Кінтайр розташоване містечко Кемпбеллтаун, який довгий час вважався столицею віскі і де знаходилося понад тридцять перегінних заводів. Місцева легенда свідчить, що перші шотландські гуральні були побудовані саме тут. Але зараз на Кінтайр залишилося лише два перегінних заводу: Глен Скотія (Glen Scotia) і найбільш відомий Спрінгбенк (Springbank), провідний свою історію з 1828 року. Тут, як і в Ірландії, практикується потрійна перегонка, що надає напою необхідну м’якість, так відрізняє шотландське віскі від всіх інших.
Серед різноманіття солодового віскі виділяють всього шість марок, які зараховують до “класичним”. Це еталонні напої особливої якості, виготовлені за старовинними рецептами на старих заводах.
Віскі Делвіні (Dalwhinnie) виробляється з 1897 року на заводі в регіоні Хайленд на висоті понад тисячу метрів над рівнем моря. Нагадує смаком і кольором золотистий мед, воно витримується не менше 15 років.
Віскі Гленкінчі (Glenkinchie) виробляється недалеко від Единбурга в регіоні Лоуленда з місцевого ячменю на основі найчистішої води. Володіє легким запахом торфу і вересу. Витримується в бочках понад 10 років. Міцність напою – 43% об.
Віскі Креденмор (Cragganmore). Виробляється з 1869 року в регіоні Спейсайд. Йому. притаманний яскраво виражений запах торф’яного диму. Витримується в бочках 12 років. Міцність – 40% об. Віскі Теліскер (Talisker) виготовляється на острові Скай. Це один з найбільш міцних напоїв класичних віскі (45,8%), а також найбільш прославлених, описаних Робертом Стівенсоном. Його витримка складає 10 років. Він відрізняється складним букетом, у якому ясно розрізняється йодистий аромат морського повітря.
Віскі Обан (Oban) Виробляється з 1794 року, володіє м’яким і ніжним смаком, будучи при цьому досить міцним (43% об.).
Знавці особливо виділяють віскі Лагавулін (Lagavulin), вважаючи його найбільш ароматним серед класичних солодових напоїв. Смак і аромат його визначають морські водорості і повітря, торфовища, які удосталь покривають острів Айлей, де він виробляється.
Таким чином, всім класичним солодовим віскі притаманний сильний йодисто-торф’яний аромат, тому що під час сушіння солоду його обкурюють димом торфу.
В цьому і полягає одна з головних відмінностей шотландського солодового віскі від ірландського.
ЗЕРНОВЕ ВІСКІ
(Grain Whisky)
Цей тип віскі офіційно виробляється з 1909 року з імпортованої в Шотландію кукурудзи з невеликою добавкою соложеном ячменю. Існують декілька принципових відмінностей між виготовленням солодового і зернового віскі.
По-перше, зернове віскі переганяється не в перегінних кубах, як солодове віскі, а в перегінних апаратах Коффі, в яких спирт виробляється безперервно за допомогою пари.
По-друге, проводиться лише одна перегонка зернового віскі.
По-третє, зернове віскі можна розглядати головним чином як технічне, проміжне для сировини, що використовується для приготування поширеного типу віскі – змішаного. Воно майже позбавлене аромату і в магазинах в чистому вигляді не продається.
Для любителів в Шотландії розливається єдина марка зернового віскі – Чойс Олд Камерон Бриг (Choice Old Cameron Brig).
Таким чином, зернове (кукурудзяне віскі) можна розглядати як свого роду напівфабрикат, величезна кількість вироблених марок якого багато в чому сприяє існуванню такого ж величезної кількості торгових марок змішаного віскі.
ЗМІШАНЕ ВІСКІ
(Blended Whisky)
Змішування солодового віскі і зернового з подальшою безперервною перегонкою дає новий тип віскі, званий Blended (змішане). Цей напій може містити до п’ятдесяти різних видів солодового і зернового віскі.
Кожна марка має власний букет, який строго витримується виробниками з метою збереження сталості смаку. Напис на етикетці змішаного віскі “Premium” і “Deluxe” означає, що споживач має справу з найбільш вишуканими і дорогими сортами. Таке віскі містить серед компонентів значну кількість витриманих солодових віскі.
Існує думка, що без змішення солодового і хлібного віскі шотландське віскі ніколи не отримало б визнання у всьому світі і залишилося б місцевим спиртним напоєм. І дійсно, в середині минулого століття віскі залишався практично невідомим за межами території, де воно вироблялося.
Пріоритет відкриття блендінгу, тобто змішання солодового і хлібного віскі належить англійським шинкарям, які стали застосовувати цю операцію в цілях зменшення терпкості віскі і полегшення продажу напою. Піонером у змішуванні віскі вважається Ендрю Ашер, який почав подібні експерименти в 1853 році в місті Единбурзі. У той же час Гренлівет пробує змішувати декілька сортів солодового віскі з різних заводів. Таке змішане віскі називається “Vatted” (“бочкове”), що не зовсім логічно, але все ж дозволяє виділяти його з цілого ряду змішаних віскі.
Кінець XIX століття виявився для віскі щасливим. Воно швидко підкорило Англію. Цьому сприяло повальне захоплення англійцями романтизмом, Вальтером Скоттом і Шотландією. До того ж спустошення на виноградниках Франції, призвели до різкого скорочення надходження французьких коньяків і вин і змусили англійців шукати їм заміну. Шотландці швидко відреагували на зростання інтересу до змішаного віскі, з’явилися чудові майстри з відбору різних спиртів і їх певного дозування. І зараз вони ревно оберігають секрети точної композиції своїх сортів змішаного віскі, не вказують ні пропорції компонентів, ні їх походження. Зазвичай змішується 30-40 марок солодового віскі і 5-7 марок зернового. За обсягом змішується приблизно одна третина солодового і дві третини зернового віскі. Процес змішування механізований струменем повітря, що проходить через спеціальний чан, куди попередньо злите віскі. Змішавши спочатку солодове, а потім додавши зернове віскі, отриманий склад потім розливають в дубові бочки і залишають на річне зберігання.
Величезну якісну різноманітність базового віскі можна поділити на кілька груп.
Міцне віскі. Не маючи міцності чистого солодового віскі, воно відрізняється тим не менш силою впливу. До них можуть ставитися віскі Джонні Уоркер Ред (Johnnie Walker Red), Чівас Регал (Chivas Regal), Тічерс (Teacher’s), Уайт Хорі (White Horse).
Помірне віскі. Цеі віскі складає основу ринку, воно більш збалансованеі за смаковими якостями. У цю групу входять класичні марки шотландського віскі: Хейг (Haig), Блек енд Вайт (Black & White), Беллз (Bell’s), Балантайнз (Ballantine’s) та інші.
Світлі і легкі віскі. Ця група віскі володіє легким фруктовим ароматом і світлішим кольором, ніж віскі перших двох груп. Прикладом можуть служити напої Лонг Джон (Long John), Глен Кемпбелл (Glan Campbell), Грантс (Grant’s) і т. д.
В восьмидесятые годы рост цен на виски привел к тому, что появились “облегченные” марки крепостью не более 30% об. Но поскольку необходимого качества в них не достигалось, шотландцы, чтобы отстоять реноме своего напитка, добились запрещения выпуска таких подделок. В настоящее время шотландское виски на мировом рынке спиртных напитков составляет не более 10%. Поэтому потребителю важно научиться его отличать. “Шотландским” виски может называться только в том случае, когда оно перегнано и выдержано в Шотландии. Однако надпись “distilled and motured in Scotland” (“Дистиллировано и выдержано в Шотландии”) не является надежным обеспечением, так как виски может быть изготовлено и разбавлено водой и вне пределов Шотландии. Его подлинность гарантируется только дополнительным указателем: “Bottled in Scotland”.
У вісімдесяті роки зростання цін на віскі привів до того, що з’явилися “полегшені” марки міцністю не більше 30% об. Але оскільки необхідної якості в них не досягалося, шотландці, щоб відстояти реноме свого напою, домоглися заборони випуску таких підробок. В даний час шотландське віскі на світовому ринку спиртних напоїв становить не більше 10%. Тому споживачеві важливо навчитися його відрізняти. “Шотландським” віскі може називатися тільки в тому випадку, коли воно перегнане й витримане в Шотландії. Однак напис “distilled and motured in Scotland” (“дистильовано і витримано в Шотландії”) не є гарантією, так як віскі може бути виготовлено і розбавлене водою і поза межами Шотландії. Його справжність гарантується тільки додатковим покажчиком: “Bottled in Scotland“.
МАРКИ ЗМІШАНОГО ВІСКІ
(Blended Whisky)
Сьогодні неможливо встановити точну кількість марок змішаного віскі, виробленого в світі. Приблизно близько сотні шотландських заводів з виробництва віскі виробляють велику кількість його марок, понад дві тисячі, для внутрішнього ринку і стільки ж на експорт. Популярних які випускаються у великих кількостях марок можна нарахувати близько трьох сотень. Деякі з них стали класичними і переступили віковий бар’єр свого існування. Ось перелік найбільш відомих марок шотландського змішаного віскі.
Аскебаш (Usquaebach)Ця марка випускається з початку XVI століття. Вважається кращим в світі змішаним віскі. Його міцність- 43% об.
Феймоуз Гроуз (Famous Grouse).Grouse – по-англійськи велика “дика курка”, полювання на яку надзвичайно складне. Є одним із символів Шотландії, таким же, як і чортополох. У 1860 році брати Вільям і Меттью Глоагі розробили свою власну марку віскі і назвали її цим шотландським символом. Стверджують, що рецептура цього віскі була ними отримана від знаменитого шотландського клану Макгрегорі, на волинках яких була зображена ця птиця.
Віскі володіє прекрасними ароматичними якостями, м’якістю і багатством букету. Відчуємо торф’яний, солодовий і солодкуватий присмак. Це віскі стало широко відомим, впевнено посідає друге місце за обсягом продажів у Великобританії
Балантайнз Вері Олд Скотч Віскі(Ballantine’s Very Old Scotch Whisky). З 1936 року правом на виробництво цієї марки віскі володіє канадська компанія “Хірам Уолкер” (Hiram Walker). Воно було створене в 1827 році Джорджем Балантайном і завоювало свого часу непогану репутацію. Будучи потім купленим новим господарем, швидко стало відомим у всьому світі.
Напій відноситься до розряду елітарних, займає 9-е місце в світі серед віскі за обсягом реалізації і 3-е місце за цим показником серед шотландських віскі.
Являє собою суміш 40 різних марок віскі. Має 17-річну витримку.
Балантайнз Файнест (Ballantine’s Finest) Ця марка елітарного віскі була присвячена приїзду до Шотландії королеви Вікторії і короля Едуарда VII
Чивас (Chivas) Ця давня шотландська марка зобов’язана своєю популярністю канадській групі “Сиграм”, одному зі світових лідерів ринку спиртних напоїв. Біля витоків марки стоїть виноторговець з Абердіна Вільям Едварде, який в 1838 році об’єднався з Джеймсом Чівас для розробки власної марки віскі. Справжній розквіт марки настав лише після другої світової війни, коли фірму “Чівас” придбав канадець Сем Бронфлен, засновник “Сігрема”. Користуючись високою репутацією марки, він вирішує сам створити сорт бленда, куди б увійшли кращі солодові віскі Хайленда.
Так з’явилося віскі Чівас Регал (Chivas Regal) з 12-річною витримкою. Ця марка віскі відрізняється терпким смаком і чудовим ароматом. Чівас Регал не випадково називають “шотландським принцом віскі”.
Інша марка віскі Чівас Регал Ройял Салют (Chivas Regal Royal Salute) має витримку 21 рік. Вважається одним з найпрестижніших віскі, є неодмінним атрибутом скачок в Дербі. Вперше було випущено в 1953 році на честь коронації Єлизавети II. “Ройял Салют” означає “королівська честь”. Традиція салютувати з гармат на чиюсь честь походить з глибини століть.Королівський салют проводиться стрільбою з 21 гармати, відповідно, і Ройял Салют витримується в дубових бочках не менше 21 року і є одним з кращих зразків шотландського віскі.
Віскі випускається в барвистих керамічних флягах, спеціально виготовлених для нього. У продажу представлено в обмеженій кількості.
Блек енд Уайт (Black & White).Унікальне шотландське віскі, одне з найпопулярніших в Англії. Збалансований і м’який напій, досить легко п’ється, відрізняється світлим відтінком і прекрасним букетом.
Цю марку розробив в 1884 році службовець морської компанії Джеймс Башенен. Створивши свою фірму, він поставив за мету розробити збалансовану і постійну за смаковими якостями марку віскі. У 1906 році він назвав свою марку віскі через чорні пляшки і білі етикетки Блек енд Вайт. Спочатку він зобразив на етикетці фігуру коня, а потім двох популярних в той час собак – чорного шотландського тер’єра і білого тер’єра зі Східного Хайленда. Ставши у 20-х роках лордом Уоледінгтоном, Джеймс Башенен домігся того, що його марка віскі стала займати перше місце в Англії.
Ця фірма виробляє також одне з кращих “бочкових” віскі – Страсконон (Strathconon), яке виробляється з чотирьох солодових віскі 12-річної витримки.
Беллз (Bell’s)У 1851 році Артур Белл увійшов у фірму з виробництва віскі і потім став її керівником. Будучи дочірньою фірмою групи “Юнайтед Дістіллерз”, фірма “Беллз” постійно вдосконалює свою роботу. Вона домоглася того, що її марка віскі стала найпопулярнішою на британському ринку. Найбільш досконалим варіантом цієї марки є класичне змішане віскі Беллз Екстра Спешел Ейт на олд Скотч Віскі (Bell’s Extra Special 8-year-old Scotch Whisky). Це дуже м’який і виключно приємний на смак, досить міцний напій.
Джи энд Би (J & B) У 1749 році італієць Джустеріні приїхав в Лондон слідом за оперною співачкою, в яку був закоханий. Щоб мати засоби до існування, він разом зі своїм англійським компаньйоном відкрив крамницю з продажу італійських лікерів. Виїхавши потім до Італії, він залишив крамницю своєму співвласнику, який в 1860 році перепродав її Альфреду Бруксу. Останній додав до назви заголовну букву свого прізвища. Таким чином була утворена фірма “Джустеріні & Брукс” (J & B), яка розробила свою марку віскі, що стала потім дуже популярною в США. Віскі J & B в XIX столітті вважалося напоєм аристократів, але з часом стало загальнодоступним і популярним.
Один з варіантів цієї марки-Джі енд Бі РЕА (J & B Rare) вважається легким, збалансованим напоєм з тонким смаком і ароматом.
Джонні Уокер (Jonnie Walker).Дрібний крамар Джон Уокер почав займатися розробкою своєї марки віскі в 1820 році. Сьогодні віскі цієї фірми – одне з найвідоміших у світі. Рекордами своєї популярності вона зобов’язана директору фірми Джеймсу Стівенсону, запрошеному на цей пост сином творця віскі, Олександром Уокером. Саме він одним з перших став експортувати свій скотч за кордон.
Змішане віскі Джонні Уокер Ред Лейбл Олд Скотч Віскі (Johnnie Walker Red Label Old Scotch Whisky) з червоною етикеткою вважається насиченим, м’яким, середньої міцності напоєм. Його варіант віскі Джонні Уокер Блек Лейбл ня-на-олд Скоч Віскі Екстра Спешел (Johnnie Walker Black Label 12-year-old Scotch Whisky Extra Special) з чорною етикеткою, на думку дегустаторів, більш міцне і пекуче, з дуже приємним ароматом.
Тичерс (Teacher’s)У 1884 році в Глазго комерсант, власник мережі магазинів спиртних напоїв Вільям Тічер розробив власну марку змішаного віскі Тічерс Хайленд Крім (Teacher’s Highland Cream). Ця марка віскі стала незабаром однією з основних на британському ринку. Успіх напою в значній мірі обумовлений кращими сортами солодового віскі Хайленда, що входять до його складу. За смаковими якостями це непогане насичене віскі..
Уайт Хорс (White Horse) Назва цієї популярної у Великобританії марки віскі було раніше назвою великого заїжджого двору, звідки кожного тижня відправлялися диліжанси в Лондон. Ця назва і використовував Джеймс Мекі в 1891 році для своєї марки віскі. Вказівка “розроблено в 1742 році”, поміщене на етикетці, відноситься до дати будівлі заїжджого двору з такою ж назвою, але ніяк не до віскі!
Важливу роль у поширенні цього віскі зіграв Пітер, племінник Джеймса Мекі. Він також винайшов гвинтову пробку для віскі. 12-літнє змішане віскі Уайт Хорс Фаїна Олд Скотч Віскі (White Horse Fine Old Scotch Whisky), на думку дегустаторів, має яскраво виражений букет, приємно поєднує солодкуватий і торф’янистий присмак. Це дуже смачне віскі, незважаючи на свою міцність.
Грантс (Grant’s) Ця сімейна фірма почала виробляти власні змішані віскі з 1886 року. Всі вони мають в основі солодове віскі Гленфіддіш. Віскі Вільям Грант Фемілі Резерв (William Grant’s Family Reserve), на думку дегустаторів, є непоганим м’яким і теплим напоєм.
Хейг (Haig). Це одна з найдавніших і найвідоміших династій виробників шотландського віскі. Родоначальником цієї династії був нормандський шевальє Петрус де Хейг, що оселився на річці Твід в середині XII століття. Його нащадки спочатку були воїнами, потім фермерами, а пізніше – виробниками віскі. У 1782 році Джеймс Хейг побудував свій перегінний завод. Його сини пішли за прикладом батька і відкрили власні заводи в різних частинах Шотландії і навіть Ірландії.
Віскі марки Хейг входять до групи помірних віскі, мають хороший букет, виразні, ніжні на смак.
Уайт енд Маккей (Whyte & Mackay). У 1892 році майстри-винороби Чарльз Маккей і Джеймс Уайт створили свою фірму з виробництва віскі. Після другої світової війни ця фірма розробила кілька типів безбарвного легкого віскі, популярного як у Шотландії, так і в Англії. Віскі Уайт енд Маккей Спешел Резерв (White & Mackay Special Reserve), за висновком дегустаторів, – непоганий напій без яскраво виражених відмінних властивостей.
Глен Кемпбелл (Glan Campbell). Сімейство Кемпбелл – одне із знаменитих сімейств Шотландії. У XIII столітті Колін Кемпбелл завоював титул кращого захисника шотландського короля від англійських завойовників. У 1879 році це сімейство заснувало фірму з виробництва віскі. У 1974 році фірма була куплена французькою групою “Перно-Рікар”.
В наші дні віскі Глен Кемпбелл досить популярне й експортується в багато країн. Кемпбелл виробляють і інші марки віскі: Уайт Хеазер (White Heather), Лежендері (Legendary) з витримкою в 21 рік. Обидві марки мають тонкими смаковими якостями.
Деварс (Dewar’s). Засновник фірми Джон Девер відкрив в 1846 році в Перті магазин з продажу віскі. Його старший син Томас створив власну марку віскі Уайт Лейбл (White Label). Він був першим виробником віскі, якому британської королівської владою було подаровано дворянство. Напій складений з трьох десятків віскі. Це класичне, широко поширене змішане віскі, що входить за об’ємом продажів в десятку кращих віскі в світі. Виробляється з 1860-х років в місті Перт в Шотландії. Існує його вишуканий варіант Лнцестор (Ancestor).
Ват 69 (Vat 69).Ця марка віскі була розроблена в 1882 році Вільямом Сендерсон. Він приготував одного разу близько ста різних сумішей віскі, зібрав групу знавців, яку попросив вибрати найбільш вподобаний напій. Так було вибрано віскі Vat 69, яке потім мало величезний комерційний успіх. “Vat” означає просто-напросто “суміш”, хоча іноді можна зустріти твердження, що це номер телефону Папи у Ватикані, а також і інші версії походження цього незвичайного назви.
Лонг Джон (Long John). Заповзятливий селянин Джон Мак Дональд, через свого двометрового зросту прозваний “Довгий”, на початку XIX століття побудував власний перегінний завод і почав випускати солодове віскі Лонг Джон, вважаючи, що згадка про його зріст буде кращою рекламою напою. У 1836 році його підприємство розорилося. Спадкоємці залишили колишню назву для нового змішаного напою, що має 12-річну витримку і непогані смакові якості.
Уильям Лоусон (William Lawson). Вільям Лоусон почав виробляти віскі в Данді в 1849 році. Завдяки союзу з фірмою “Мартіні & Россі” його фірма вийшла на міжнародну арену. 12-літнє віскі Лоусона, зване Голд (Gold), відрізняється високою якістю і ароматом
Хандред Пайперз (100 Pipers) (“Сотня волинщиків”). Ця марка шотландського віскі була розроблена в 1669 році і виходить шляхом змішування 25-30 сортів солодового віскі, які спільно надають готовому продукту його відмінні якості і букет. Сьогодні виробляється підприємством Стратісла-Гленлівет, одним з найстаріших в Шотландії.
Перед змішуванням і розфасовкою віскі витримують в бочках з білого дуба протягом 5-6 років. Це віскі з барвистою етикеткою із зображенням волинщиків вважається одним з найпопулярніших в світі.
Паспорт (Pasport) Ця марка шотландського віскі – одна з наймолодших. Вперше “Паспорт” з’явився на ринку в 1968 році. Віскі випускається в Спайсайде, нагірному районі, знаменитому своїми видатними марками цього напою. Паспорт являє собою поєднання ретельно відібраних солодових віскі з усієї Шотландії і найкращого зернового віскі. Всі компоненти до змішування витримуються в дубових бочках.
Добре продумана суміш створює напій дивно тонкого смаку і аромату.
Катті Сарк (Cutty Sark). Ця марка шотландського віскі була заснована в 1923 році і названа на честь легендарного кліпера, який встановив рекорд плавання в 69 днів від австралійського континенту до Лондона.
Виробляє його компанія “Беррі Бразерз”, заснована ще в 1690 році. Катті Сарк – одне з найпопулярніших віскі в світі, особливо в США.
ІРЛАНДСЬКЕ ВІСКІ
(Irish Whiskey)
Ірландці твердо відстоюють ідею того, що це вони винайшли дистиляцію і віскі в VI столітті. Це, на їхню думку, заслуга перших християнських монастирів, що з’явилися на острові. Про це говорять деякі ірландські історичні перекази, але немає ніяких документів, що підтверджують їх достовірність. Найстаріша винокурня в Європі Олд Башміллс знаходиться дійсно в Ірландії, і вона побудована в 1608 році. Проте в селі Башмілл є вказівки на існування виробництва віскі з 1494 року, а може бути, і раніше.
Коли б не з’явилося ірландське віскі, свою справжню оригінальність воно набуло тільки в наші дні. Перші великі перегінні заводи з’явилися в Дубліні в XVIII-XIX століттях. Їх творці Джон Джеймсон і Джон Пауер заклали базу специфічного ірландського методу виробництва віскі, відмінного від методу виробництва скотча. Ця специфіка добре проявляється при дегустації: ірландське віскі відрізняється тонкістю букета і ніжністю смаку. Воно переганяється тричі. Його роблять із ячменю, пшениці, вівса, жита і, звичайно ж, з кристально чистої ірландської води. Зерно пророщується і висушується в чанах. Таким чином, зберігається характерний присмак солоду. Ірландське віскі має дозрівати не менше 3 років. Найчастіше його витримують 5 і навіть 12 років. Воно має дещо інший запах, ніж шотландське, перш за все тому, що при його виробництві ячмінний солод в процесі сушіння не стикається з торф’яним димом.
Традиційно ірландці вживають своє віскі, не розбавляючи його. До недавнього часу людей, які додавали в Irish Whiskey лід і розводили його холодною водою, вони називали варварами. Проте зараз ірландці стали більш терпимими до таких людей.
Аромат і чудові смакові якості ірландського віскі принесли йому міжнародний успіх, особливо в кінці XIX століття. Однак на початку XX століття ірландське віскі практично зникло з ринку через, передусім, несприятливі міжнародні відносини.
Економічна криза двадцятих років і введення сухого закону надовго закрили американський ринок.
Після другої світової війни п’ять ірландських фірм-виробників віскі об’єдналися, щоб оновити застарілу техніку дистиляції.
Так в 1966 році з’явилася група “Іріша Дістіллерс”. Наприкінці вісімдесятих років власником групи стала французька фірма “Перно-Рікар”. З цього моменту починається новий злет віскі “Іріша Дістіллерс”.
В даний час на експорт постачається п’ять відомих марок ірландського віскі, а шоста, вироблена в невеликій кількості, призначена для внутрішнього ринку.
Олд Башмшлс (Old Bushmills). Цей найстаріший у світі перегінний завод (заснований в 1608 році поблизу річки Буш, поруч з дорогою на Тару, легендарну столицю кельтських королів) виробляє три основні різновиди віскі: базове, світле і легке. Віскі марки Блек Баш (Black Bush) має тривалу витримку, підсилюючи тим самим свій аромат. Віскі Башміллс (Bushmills Malt) виробляється виключно на основі спаленого ячменю і є єдиним віскі такого типу в Ірландії. Для його виробництва використовується вода з відтінком аромату торфовищ і ірландський ячмінь. Смак цього віскі служить стандартом для всіх ірландських віскі.
Джеймсон (Jameson) У 1780 році в Дубліні Джоном Джеймсом був відкритий завод з виробництва віскі. Власник його наполегливо працював над поліпшенням якості свого напою, підбираючи найкращі сорти ячменю. Віскі Джеймсон має більш темний колір, ніж інші марки ірландського віскі. Його варіант з 12-річною витримкою Jameson 1780 виділяється повнотою букету, в той час як Jameson Irish Whiskey більш солодкувате, м’яке, менш пекуче, з квітковим і трав’яним присмаком.
Падді (Paddy). Назва цього віскі походить від ірландського імені, популярного на півдні країни. Віскі виробляється в місті-порте Корк, розташованому на узбережжі Ла Маншу.
Пауэр (Power). Це найпопулярніше в Ірландії віскі. Воно було створене в Дубліні Джеймсом Пауером в 1791 році.
Таллемор Д’ю (Tullamore Dew) Виробництво цього напою було засновано в однойменному місті, розташованому недалеко від Дубліна, в 1829 році. Це безбарвне віскі з виразним ароматним букетом.
Окрім “чистих” віскі, ірландці зберегли традиції виробництва слабоалкогольних лікерів і кремів на базі віскі, наприклад, Бейліз (Bailey’s), Айріш Коффі (Irish Coffee) і т. д.
АМЕРИКАНСЬКЕ ВІСКІ
(Bourbon Whiskey)
Як відомо, британські королі Георг II і Георг III в XVIII столітті управляли в числі інших земель і колоніями в Америці. Вирушаючи в новийе світ, європейські емігранти привезли з собою техніку дистиляції.
Динамічно здійснювана колонізація наклала свій відбиток на техніку отримання спиртів. До американським особливостей можна віднести той факт, що в США майже не вживали соложений ячмінь. Замість нього стали використовувати кукурудзу і жито для перегонки в сирому вигляді. Таким чином, процес отримання віскі був спрощений, з нього прибрали етап солодження.
Американці, не маючи можливості досягти якості ірландського віскі, стали особливу увагу приділяти кольорам своїх спиртних напоїв. Була розроблена нова техніка засипання вугілля в бочки: їх стали обпалювати зсередини, що надає витримується в них напою солодкуватий присмак і красивий золотистий колір.
В залежності від сировини, що використовується для виробництва, і особливостей технології американське віскі ділять на кілька типів.
Бурбон Виски (Bourbon Whiskey). Національний сильноалкогольним напій американців Бурбон Віскі має ірландське походження. Спочатку віскі гнали в США з жита. Однак чи то в результаті поганого врожаю жита, чи то з інших причин, про які ми вже ніколи не дізнаємося, одного разу американське віскі зробили з кукурудзи, і виявилося, що воно смачніше.
У 1909 році спеціальний закон визначив і закріпив характеристики основних видів віскі, вироблених в США і спеціально зібраних потім в 1964 році під загальною назвою “бурбони”.
Американські напої цієї категорії виробляються на основі сировини, що містить як мінімум 51% кукурудзи. Іншу частину складають жито і ячмінь. Віскі має витримуватися не менше трьох років у дубових бочках. Потім його фільтрують через деревне вугілля, яке отримують, перепалюючи клен, що надає напою незвично пікантний смак.
Вперше цю категорію віскі стали виготовляти в Джорджтауні (округ Бурбон, штат Кентуккі). Існує дві версії походження назви цієї категорії віскі. За однією версією, назва якраз і походить від округу Бурбон штату Кентуккі, де розташовувалися численні перегінні заводи через наявність тут чистої води і великих лісів. За іншою версією, таку назву дали напою в честь Франції і Людовика XV християнським пастором Елізою Крейг, яка в 1789 році розробила першу марку бурбона.
Якщо віскі містить не менше 80% кукурудзи, то його називають кукурудзяним. Це напій низької якості, споживаний в основному в сільській місцевості і не експортований.
Рай Виски (Rye Whiskey). Ця категорія віскі виготовляється з суміші, в якій повинно бути не менше 51% жита. Жито дешевше, ніж інші злаки, і тому дозволяє одержати більш дешеві напої. Віскі витримується не менше двох років у нових бочках. Хоча це найстаріший сорт віскі, в США воно менш популярне, ніж бурбон, і зустрічається рідко.
Існують також інші категорії, або типи американського віскі. Стрейт Віскі (Straight Whiskey), або Анблендід Віскі (Unblended Whiskey) є однорідним продуктом, тобто не змішаним з іншими сортами віскі. Блендід віскі (Blended Whiskey) – це суміш декількох сортів віскі. Блендід Бурбон Віскі (Blended Bourbon Whiskey) – це суміш декількох сортів Бурбон віскі, причому вміст Стрейт Бурбон повинно бути не менше 51%.
Американське змішане віскі (American Blended Whiskey) виробляється з віскі бурбон і житнього віскі.
МАРКИ АМЕРИКАНСКОГО ВИСКИ
(Bourbon Whiskey)
Список американських виробників віскі до 1920 року був надзвичайно великим. Прийняття вісімнадцятого поправки, що заборонила виробництво і продаж будь-якого алкогольного напою на території США, спричинило за собою закриття та зникнення великого числа кустарних перегінних заводів. Контрабанда алкоголю з інших країн-виробників, головним чином з Канади, набрала гігантські розміри, мафія знайшла в незаконному виробництві та продажу спиртних напоїв невичерпне джерело доходів. Все це спонукало Франкліна Рузвельта скасувати “сухий” закон. Це рішення внесло реорганізацію в контроль за світовий ринок спиртних напоїв. Саме в цю епоху американці почали встановлювати контроль над багатьма шотландськими виробниками, користуючись їх економічної нестійкістю.
Сьогодні віскі виробляється не тільки в штаті Кентуккі, але також в штатах Теннессі, Індіана та Іллінойс.
Джим Бім (Jim Beam) Одним з родоначальників виробництва віскі в США був Джекоб Бім. Сьогодні віскі з такою назвою – найпопулярніша марка в США. Цей напій, вироблений в Клермонті, столиці штату Кентуккі, відрізняється оригінальним ніжним і м’яким смаком, витримується 8 років. Офіційний рік народження – 1795. За переказами, Джим Бім перші партії цього віскі виготовляв на спір з кукурудзи, стверджуючи, що воно не поступається за смаком ячмінному. Компанія “Джим Бім”, протягом семи поколінь, виробляє і інші марки віскі. Наприклад, у місті Франкфорт в штаті Кентуккі проводиться віскі Олд Кроу (Old Crow). Інша марка цієї фірми – бурбон Олд Гранд Дед (Old Grand Dad) – відомий своєю тонкістю і елегантністю смаку.
Бенчмарк (Benchmark). Ця марка американського незмішаного житнього віскі виробляється компанією “Сігрем” з використанням добірної кукурудзи і відома як еталон американського житнього віскі, по якому повинні порівнюватися всі інші подібні напої. Бенчмарк витримується не менше 6 років в нових бочках з білого дуба. Віскі володіє прекрасним смаком і ароматом. Незвичайна упаковка виділяє цю марку вищого сорту житнього віскі.
Фор Розіз (Four Roses)Ця марка американського житнього віскі виробляється в місті Луїсвілл штату Кентуккі більше ста років. Походження назви Фор Розіз (“Чотири троянди”) точно не встановлено. За однією версією, віскі названо в честь розробника марки Руфуса Роза, його дружини Кеті і дітей Рандольфа і Лори. За іншою версією, назву пов’язують з одним із прийомів в будинку Розов, на якому були присутні чотири юні дами, одягнені в чорні сукні з приколеними на корсажі букетиками троянд.
Проте світову популярність цієї марки віскі принесла діяльність родини “Поль Джонс і К °”. Придбавши в місті Атланта підприємство Розів, вона в 1886 році переїхала в місто Луїсвілл штату Кентуккі.
Успіх напою забезпечує високосортні зерно, м’яка вода, ретельна дистиляція. Віскі витримується в нових бочках не менше 6 років. За свої видатні смакові якості цю марку часто називають “велике житнє віскі Америки”.
Сигремс Севен Краун (Seagram’s 7 Crown). Ця марка американського змішаного віскі є одним із зразків класичного віскі, що виробляється з 1930-х років у місті Лоренсберг (Laurenceberg) штату Індіана. Для виробництва напою використовуються понад 50 різних марок віскі, які перед змішуванням витримуються від 5 до 10 років. Виготовляється за строгим стандартам для забезпечення якості, з яким не може зрівнятися жодне інше американське віскі. Напій володіє дивовижним букетом, що зробило його найбільш популярним спиртним напоєм США.
Теннессі Віскі Джек Деніелз(Tennessee Whiskey Jack Daniel’s) Це віскі було розроблено в 1866 році в Лінчбург (Lynchburg) штат Теннессі. Воно багато в чому сприяло розвитку культури віскі в США. Сьогодні це популярна марка напою з чудовими смаковими якостями. Переганяється з сусла жита, солодового ячменю і кукурудзи на джерельній воді. Потім віскі фільтрується через деревне вугілля цукрового клена і витримується в дубових бочках, внутрішні стінки яких також викладені з деревного вугілля. Міцність віскі 45%.
Джонни Драм (Johnny Drum). Ця марка віскі бурбон проводиться сімейством Уайт. Вона має кілька варіантів і відрізняється особливим ароматом, особливо напої 12 – і 15-річної витримки.
Уайлд Теки (Wild Turkey). Ця марка віскі бурбон з емблемою індички є за смаковими якостями непоганим напоєм. Випускається з 1855 року в місті Лоренсберг (Lawrenceberg) штату Кентуккі. Існують два варіанти цього віскі: Уайт Лейбл (White Label) з витримкою 12 років і чисте житнє віскі. Міцність віскі – 50,5%.
** *
Серед інших марок американського віскі бурбон слід назвати Беллз Екстра Спешиал (Bell’s Extra Special), чудовий популярний напій зі стійким ароматом, Теп Хай (Тер High), Олд Чартер (Old Charter), Ті Ві Харпер (Т. W. Harper), Пенні Пакер (Penny Packer), Олд Вірджинія (Old Virginia).
Що стосується житнього віскі, то воно, як правило, не експортується, за винятком Олд Овер Холт (Old Over Holt).
КАНАДСЬКЕ ВІСКІ
(Canadian Whiskey)
Канадське віскі відрізняється своєю легкістю і витонченістю ароматів завдяки особливому “барильному” методу перегонки зернової суміші. Для його виробництва в різних комбінаціях використовуються всі види злаків: кукурудза, жито, пшениця, ячмінь, які переганяються до дуже високої міцності і врешті-решт позбавляються багатьох первинних ароматів.
Сухий закон, прийнятий у США, виявився виключно вигідним для Канади. Виробництво віскі в країні в цей період зросла більш ніж в 100 разів!
Дві канадські фірми зуміли отримати з цього найбільшу вигоду і перетворилися на найбільші в світі.
Компанія “Сігрем” (Seagram) була створена в 1857 році і заснувала невеликий перегінний завод в Онтаріо. У 1920 році бізнесмен Семюель Бронфмен купив його і ряд інших перегінних заводів в США, встановив міцні ділові зв’язки з Шотландією і почав енергійно освоювати канадський ринок.
Інша фірма – “Хірам Уолкер” (Hiram Walker) – є однією з найстаріших канадських компаній, що виробляють віскі. Вона купила відому шотландську марку віскі Балантайнз, розробила власну марку канадського віскі Канадиен Клаб (Canadian Club). Воно проводиться з кінця XIX століття в провінції Онтаріо. Найпопулярнішими марками канадського віскі є марки компанії “Сігрем”-Я О. (У. О.) і Кроун Ройял (Crown Royal)
Сигремс В. О. (Seagram’s V. О.). Ця марка канадського змішаного віскі продається більш ніж в 120 країнах світу. Віскі готується шляхом ретельного змішування понад 100 різних видів віскі, кожне з яких витримується попередньо в дерев’яних бочках не менше 6 років. Букет напою легкий, ніжний, з вираженим характерним присмаком.
Для того щоб і зовні ця марка віскі відрізнялася від інших напоїв подібного роду, Семюель Бронфмен придумав особливу прикмету: до кожної пляшці кріпиться чорно-жовта стрічка. Саме такий масті були його рисаки, що виграли Кубок Короля 20 разів з 21 можливого. В наші дні ця стрічка і відмінне віскі, яке стрічка символізує, відомі у всьому світі.
Кажуть, що щорічно витрачається понад 16 000 кілометрів стрічки. Сігремс В. О. займає перше місце серед марок, що імпортуються в США.
Сигремс Кроун (Seagream’s Crown Royal). Ця марка добірного канадського змішаного віскі була спочатку задумана як подарунок королю Англії Георгу VI з нагоди його візиту в Канаду в 1939 році. Всього було виготовлено тільки 100 ящиків напою. З роками поширилася чутка про це відмінневіскі. Але тільки в 1951 році воно стало доступним для широкої публіки. Віскі чекав приголомшливий успіх, заснований на дійсно чудовому букеті.
В наші дні це найпопулярніше канадське віскі в світі, відоме ще як “легендарне канадське віскі”, випуск якого обмежувався протягом багатьох років. Воно надходить на ринок в оригінальній упаковці – так званому “пурпурному бурдюку” і займає перше місце по збуту серед усіх добірних змішаних канадських віскі.
Канадієн Міст (Canadian Mist) Ця марка віскі виробляється в Коллінгвуд провінції Онтаріо, але розливається в пляшки в США на підприємстві американця Брауна Формена після трирічної витримки.
ВІСКІ ІНШИХ КРАЇН
Успіх віскі підштовхнув виноробів планети до вироблення подібних власних злакових спиртних напоїв, дистильованих і витриманих в бочках. Однією з перших країн пішла по цьому шляху Японія. Шінжіро Торіі, творець віскі Санторі (Suntory), відкрив свій перший завод в 1923 році в Ямазакі. Зусилля фірми “Санторі” були спрямовані на пошук власної ароматичної гами віскі.
Для цього використовувалася вода різної якості, кілька типів перегінних апаратів, бочки з-під хересу, рому, віскі бурбон.
Сьогодні фірма “Санторі” виробляє понад 70% японського віскі. Вона виробляє такі марки напою: Санторі Уайт (Suntory White), Катубін (Katubin), Крест (Crest), Віскі (The Whisky), Імперіал (Imperial), Ройял (Royal). “Санторі” експортує до Європи бленд Хібікі (Hibiki) і солодове віскі з 12-річною витримкою Ямазакі (Yamazaki), хоча і в обмеженій кількості.
Австралія, як і Японія, також не задовольнилася імпортом скотчу і розробила свої сорти Олд Кот (Old Court), солодове віскі Кастел Малт (Castel Malt) і віскі Коріо (Corio). Вони виробляються компанією “Федерал Дістіллерс”.
Інші країни – Індія, Нова Зеландія, Аргентина, Таїланд – також створюють свої, місцеві сорти цього напою.
Виробляють віскі і в Німеччині. Німецьке віскі являє собою м’який, майже позбавлений смаку напій. З Шотландії Німеччина імпортує солодове віскі, з якого і виготовляє німецьке віскі. Інші компоненти виробляються в Німеччині і змішуються з солодовим віскі.
У Франції в останні роки також налагоджено виробництво віскі в провінції Бретань.
Польща в останні роки освоїла виробництво ряду марок віскі за ліцензією американських і шотландських фірм з поставленої ними сировини. Всі вони носять польські назви: Олд Бербона Стріт (Old Bourbon Street), Віскі Замкова (Whisky Zamkowa), Бенд 7 (Band 7), Поліш Віскі 43 ° (Polish Whisky 43 °) і т. д.
Слід згадати про уельське віскі, що є сумішшю шотландського віскі. Воно відрізняється тим, що його фільтрують через різні трави для додання специфічного аромату. Існують дві марки цього сорту – змішане віскі Сен у Mop (Swn у Міr) і солодове віскі десятирічної витримки Прінс оф Веллс (Prince of Wales).
ЯК П’ЮТЬ ВІСКІ
При різноманітті типів і марок віскі при загальному назві значно відрізняються один від одного смаком і запахом. Ось чому вони і використовуються по-різному. Будучи універсальним напоєм, віскі застосовується і як аперитив, і як напій для втамування спраги, і замість коньяку як заключний акорд після обіду.
Високоякісне віскі ніколи не п’ють з чарок, фужерів, чарок і звичайних склянок. Для цього використовують масивні і невисокі стаканчики тублерс з товстим денцем об’ємом до 200 см3. Віскі в такий стаканчик наливають максимум на його третину. Слід пам’ятати, що віскі ніколи не випивають залпом, а потихеньку потягують, з сигарою і за розмовами.
Віскі вживають або в чистому вигляді, або з різними добавками – залежно від смаку. Це може бути шматочок льоду або проста вода, якщо споживається ірландське або шотландське віскі. Шотландське солодове віскі, наприклад, знавці вважають справжнім віскі. Його не використовують для приготування коктейлів. Перед вживанням солодове віскі доводять до кімнатної температури і розбавляють джерельною водою. Сьогодні солодове віскі вживається рідко, насамперед через дорожнечу цього типу.
А в Ірландії люблять додавати віскі в інші різні напої та продукти – чай, кава, лимонад, вершки і т.д.
Американське віскі бурбон традиційно п’ють із содовою водою.
Ординарне невитримані віскі переважно використовують для приготування коктейлів. Для цих цілей краще підходить американське і канадське віскі. Класичний коктейль на основі віскі бурбон готується з використанням свіжого листя м’яти. Під час щорічних престижних скачок в Кентуккі (США) найпопулярнішим напоєм є м’ятний джулеп *. Для учасників перегонів цей коктейль майже так само важливий, як і їхні коні. Він подається там традиційно – в срібних кубках.
* Джулеп – прохолодний напій, складовою частиною якого неодмінно є м’ята. Рецепт коктейлю: розчинити у склянці 1-2 чайні ложки цукру, додати 2-3 листки м’яти, розім’яти їх ложкою і потім видалити. Наповнити склянку на 3/4 льодом і залити 90 г віскі.
Переклад з http://eurowine.com.ua
