Людмила Лінник, м. Станіславів
Не спить світанок
В нього – застуда.
Його носило
По всіх усюдах.
Його стрічали
На роздоріжжях,
Йому стелили
Постелі в збіжжях.
Його не гріли
У теплій хаті
В палких обіймах
Коханки кляті.
Йому не клали
Обід до столу.
Не визирали
З-за видноколу.
Припали ноги
Дорожнім пилом,
Та їх не мили
З пахучим милом.
Посеред ночі
З дороги збився.
Світанок плаче.
Він – застудився.
