Стефано Лоренцетто, «L’osservatore Romano»
Коли ми здійснюємо пошук по Інтернету, то це можливо завдяки йому. Коли ми використовуємо комп’ютер для написання е-майлів і документів, то завдячуємо цим йому. І якщо ви читаєте цю статтю, то також завдяки йому.
Рідко буває так – а властиво ніколи – що на завершення інтерв’ю журналісту призначають наступну зустріч у Раю. Але зі мною так сталося 28 вересня минулого року. «Як, на Вашу думку, виглядає Рай?» – це було останнє запитання, яке я поставив о. Роберту Бузі, єзуїту, котрий придумав комп’ютерну мову. «Так, як серце Бога – неосяжне» – відповів він. А після того додав: «А знаєш, я чекатиму на тебе в Раю.» Потім повернувся до фотографа Мауріціо Дона: «І на тебе. Але якщо ви на довго затримаєтесь, то зустрінете мене, як я буду сидіти там біля воріт, склавши руки і крутивши пальцями, думаючи: Чи ті хлопці взагалі прийдуть сюди?..»
Від 10 години вечора вівторка, 9 серпня, о. Буза сидить біля тих воріт, чекаючи на нас. «Не поспішайте» – сказав би він зі своєю венеціанською дружелюбністю. Він народився у Віченці. Батьки його походили з Луїзіани, з кварталу Буза – звідти і їх прізвище. Великий науковець, котрий склав Index Thomisticus, помер від старості в Алоізіанум, де прожив ще з 60-их років з деканами Товариства Ісуса, в тому числі з кардиналом Марія Мартіні, його товаришем і частим співрозмовником. Впродовж багатьох років Буза був професором у Папському Григоріанському Університеті, в університеті міста Каттоліка, а також у Міланській Політехніці, де викладав курс штучного інтелекту та робототехніки. Його дослідження привели до створення Нагороди Премії Бузи, найвищої нагороди у цій сфері. 28 листопада йому б виповнилось 98 років.
Коли у 1955 році помер Олександр Флемінг, котрий винайшов пеніцилін, міланська газета написала статтю під заголовком «Читачу, зупинись! Помер Флемінг; можливо, ти завдячуєш своїм життям саме йому». Схожий заголовок можна було б поставити і сьогодні для всіх тих, хто в даний момент сидить перед комп’ютером. Якщо існує технологічна святість, то я вважаю, що мав нагоду зустріти її: це було обличчя о.Бузи, священика, лінгвіста, філософа і комп’ютерного експерта. Коли ми здійснюємо пошук по Інтернету, то це завдяки йому. Якщо переходимо з одного сайту на інший, клікнувши на посилання, виділене синім кольором, то це також завдяки йому. Коли ми використовуємо комп’ютер для написання е-майлів чи документів, то це завдяки йому. І якщо ви читаєте цю статтю, то також завдяки йому.
З самого початку комп’ютер був створений для проведення обчислень і обрахунків. Але о. Буза прищепив йому дар слова. Це сталося у 1949 році. Єзуїт мав намір проаналізувати всі праці Св. Томи: 1,5 мільйона рядків, 9 мільйонів слів (в порівнянні до лише 100 тисяч «Божественної Комедії»). Він вже мав складено від руки 10 тисяч карточок з індексами, лише для обробки прийменника «у», який він вважав важливим з філософської точки зору. Він намагався поєднати окремі фрагменти праць Томи Аквінського з іншими джерелами.
При подорожі до Сполучених Штатів о. Буза захотів зустрітися з Томасом Ватсоном, засновником IBM. Магнат прийняв його у своєму офісі в Нью Йорку. Вислухавши пропозицію італійського священика, Ватсон похитав головою: «Неможливо заставити машину робити те, про що Ви кажете. Ви – більший американець, ніж ми!» Тоді о. Буза витягнув з кишені візитку IBM з надписом «Важке завдання ми виконуємо відразу, а для неможливого нам треба трохи довше часу» і розчаровано повернув її власнику, сказавши: «Подумайте».
О. Буза зачепив Президента ІВМ за живе, і той відповів: «Добре, отче. Ми спробуємо, але за однієї умови: обіцяйте мені, що не зміните назву IBM «International Business Machines» на «International Busa Machines»!»
Після цієї зустрічі двох геніїв виник гіпертекст – інформаційна структура, яка створює динамічний зв’язок між текстами за допомогою кліку мишки.
Сам термін «гіпертекст» придумав Тед Нельсон у 1965 році для програмного забезпечення, яке запам’ятовувало історію дій користувача. Але, як сам він зазначає, ця ідея зародилась ще до того, як був створений комп’ютер. А Антоніо Цоппетті, лінгвіст та комп’ютерний експерт, стверджує, що власне о. Буза почав працю над створенням гіпертексту як мінімум 15 років до Нельсона.
Єзуїт о. Буза присвятив своє життя титанічній праці, яка тривала майже півстоліття, вклавши 1,8 мільйона годин – приблизно стільки, скільки одна людина б витратила, працюючи звичайний робочий день, впродовж 1 тисячі років. Сьогодні його праці зібрані у 56 томах, які містять 70 тисяч сторінок. Від першого тому, опублікованого у 1951 році, о. Буза каталогізував всі слова із 118 книг Св. Томи та ще 61-го автора.
http://catholicnews.org.ua
