Тарас Зварич
http://biblio-dcrb.blogspot.com/2015/02/blog-post.html
Ну що, знову до ранку?
Ну що, знову до ранку?
Згадаємо старі безсонні ночі,
Як завжди кому, а не крапку.
Залишимо на потім сни пророчі.
Ну що, давай як раніше?
Погуляємо поміж зірками.
Тільки приходь трохи швидше,
Начхати, що з пустими руками.
Ну що, давай як колись?
Послухаємо разом тишу.
Тільки приходь не барись,
Ти ж знаєш, я тебе не залишу.
Ну що, завтра зайдеш?
Я буду на тебе чекати.
Прийдеш і мене забереш,
Бо я вже забув, як це, літати.
04:02
09.10.2014
Я зриватиму з неба зірки руками
Я зриватиму з неба зірки руками
І вони згаснуть, як гаснуть церковні свічки,
Я вбиватиму свою тінь кулаками,
Але суддя не зарахує мої очки.
Після бою він підніме руку чужу,
Стадіон скандуватиме моє ім’я, але не мені.
І тільки ввечері я зрозумію що живу,
І що цим я завдячую тільки тобі.
Тільки зранку зрозумію, що я програв,
Програв цей вирішальний бій проти себе,
Що втратив у цьому бою все що мав,
Та залишився переможцем для тебе…
Ти пригорнеш мене, промиєш всі мої рани,
Й одразу забуду про те що болить.
І я готовий вбивати весь світ кулаками,
Лиш би зі мною ти залишилась хоча б ще мить.
01:02
21.08.2014
Навчитись жити просто, без болю
Навчитись жити просто, без болю,
Навчитись брати зворотній білет.
Звикнути не здаватись без бою,
Навчитись бути з тобою тет-а-тет.
Навчитись засинати вночі, не під ранок,
Навчитись писати веселі пісні.
Щодня зустрічати новий світанок.
Навчитись не думати думи сумні.
Навчитись бачити щастя в дрібницях.
Нарешті навчитись на своїх помилках
Не звертати уваги, не губитись в дрібницях,
Навчитись не жити в своїх думках.
Навчитись жити просто, без болю,
Навчитись брати зворотній білет.
Звикнути битись сам із собою,
Навчитись дописувати кожний куплет.
09:25
08.08.2014
