Галина МАКСИМІВ, член Національної спілки журналістів ,с. Солуків
Видання книг, журналів, газет – справа нелегка й відповідальна. Самвидавів нині й в помині нема. Але при великому технічному поступі можу на пальцях однієї руки перерахувати видання Західної України, котрі варті називатись просвітницькими.
14 років тому в селі Солукові існував гурток, котрий займався просвітницьким самвидавом. Результатами праці був альманах «Солуків» та громадсько-політичний журнал «Героїка Карпатського краю». Невеликі тиражі ми компенсували громадсько-політичною значимістю. Надсилали ці видання національно свідомим друзям по всій території України.
Серед гуртківців я була наймолодшою. Окрім мене, історію солуківських самвидавів добре знає відомий історик Руслан Забілий. Тоді я навчалась в сільській школі, а він – на молодших курсах університету. Троє старших гуртківців : політв’язень Микола Крайник, вчителька біології Розалія Василенко, краєзнавець Федір Ружевич вже відійшли в кращі засвіти.
«Героїка Карпатського краю» перестала виходити з листопада 2001 року. Останній номер альманаху «Солуків» побачив світ у травні 2005 року.
Ось зміст номера : передмова редактора номера Галини Максимів, вітання з 70-річним ювілеєм Миколи Крайника, стаття «Інтерес нації до майбутнього полягає у самопожертві й незламності», цикл критичних статей Дмитра Квецка «Опозиція. Чорний піар», віршований переспів одного з віршів книги Екклезіяста (Проповідника), а наостанок під рубрикою «Наука про життя» – добірка уривків з Біблії. Так що наші самвидави були релігійно-патріотичного характеру, де проповідувалось гасло «Бог і Україна!».
Друкарські машинки потребували грамотности й вправних рук, дорогим й не надто доступним був папір, копірки, стрічка. Але всі ми від чогось готові були відмовитись лиш видрукувати б додатковий примірник альманаху. Весь вільний час присвячували цій нелегкій але цікавій творчій роботі.
Наостанок зазначу, що тиха, але значима праця горстки людей варта в мільйон разів більше од здвигу тисячі крикунів, які сіють довкола себе пустослів’я, наче полову від щедрого врожаю.
