Роман Онишкевич, м.Львів Жив собі в одному із сіл благословенної Жовківщини добродій на ім’я Мартин, а писався він Баль. Точно так, як знаменитий футболіст. Хоча Андрія Баля тоді – в 50-их роках ХХ століття – ще ніхто не знав, а Мацька добре знали в межах парафії. Чоловік був не злий, компанійський, до роботи особливо не…
Світлана Бреславська, м.Станіславів Олька вилетіла з хижі на веранду, як підстрілена. Позаду неї гримнули двері, аж вікна задзвеніли. – Що ся стало?! – вибігла Марія Іванівна з літньої кухні. За нею вийшла невістка. – Що ся стало?! Що ся стало, мамко?! – віддихувалась Олька. – Побив ня! Побив! Паралізований свекор, що сидів на стільці під…
Андрій Любка,http://zbruc.eu/node/60803 Народження маленького Ісусика завжди підштовхувало мого діда вирушити в путь. У нього було десять братів і сестра, тож обійти всю родину з колядою було справою нелегкою. Я не розумів тоді, та й зараз, коли минуло вже понад двадцять років, не тямлю, чи він більше хотів побачити рідних, чи все ж колядування його цікавило…
Олег Ущенко, м.Станіславів — Йой колєдники наші! — Тілько не треба ніц на стіл… — Та, хоть попробуєте. — Хрестос народивси! — Будьмо! — Йой, ти на чому гнала? — Закусуй! — Що там в Києві? — Ади причіпивси, та з цукру? — Ще не вжениси? — Кишка така свіжа тагі нині робила. — Цьотко…
Олег Ущенко, м.Станіславів Кущі, які відділяли город від саду, так заносило снігом, що на їх місці виростав височенний бойовий вал, який ми штурмували, аж заслілювало до сонця очі. Якщо вдавалося видертися, то перед нашими, закутаними у шалики обличчями, (вільні були тільки очі), поставало біле безкінеччя, яке творили вітри з надокучливої, бо колола очі, снігової мУчки…
Олег Ущенко, м.Станіславів – йой! чи вона знає, кілько до яблучних повидлів треба дати тертої ружі? – скривилася Юзє, сусідка з полудневого боку. – хто тепер дає тістове викиснути? – підтримала її кивком голови Манька, що жиє через дорогу. – наґуздают того кулачок і їдєт з того кулачка. – а волію доброго де взєти? –…
Світлана Бреславська. – Бог би тя пОбив, Мигалю ! ЗАщо сь цілу скибу мені від ниви відорав?! ЗАщо моя нива на півметра вужча стала?! – старий Вучкан кинув рискаль на землю і вхопив сусіда за грудки. Той намагався якось вирватися, але старий Вучкан був не по літах дужий і тримав так міцно, що ледь не…
Юрій Винничук(http://zbruc.eu) Хочеться поговорити про вірність. Не про вірність Вітчизні, рідному дому, про вірність чоловіка дружині чи навпаки. Мені йдеться про вірність речам, вірність, яку ми зберігаємо особливо віддано, часто давно ці речі забувши. Досить піднятися на стрих, щоб переконатися в тій кількості непотребу, який ми бережемо через непохитне переконання — до чогось ше ся…
Олег Ущенко Може верхи на вітрі? Через отвори у дверях для клямок, через які фуганив холод, якщо наблизити обличчя? Або крізь полудневе вікно, з устеленим ватою підвіконням, посипаним блиском з побитої ялинкової кулі? Там тулилися старі записники з переписами прабабці на пожовклих сторінках, відцвілі знимки дитинства і молодості бабців і стос вирваних сторінок рецептів з…
Любий Миколаю…. Пишу до тебе знову… Пишу і не можу навіть пригадати скільки років минуло від мого останнього листа, але знаю, що дуже багато… Потім вже знав, що це не Ти виконував всякі мої бажання, але приємно було в це вірити… Добре було жити надією, що це дійсно Ти їх виконуєш… І може тепер мені…