Володимир Ковцун(Владзьо). Гнилички на Тернопіллі Колись, давно, коли я ше по селі бігав в сандалях на босу ногу… Коли я тікав на ровері з хати на цілий день, і міг до вечора їсти яблука, черешні і горох(а горох – то вам не в муку пер…іти – то коли залазиш по пластунськи на колгоспне поле, лежиш…
Volika Zuzak Вечір. Неділя. Сиджу і думаю, що я вам обіцяла в п’ятницю написати щось цікавого. А, так як ми минулого тижня я вам розповідала про пиво, то цього тижня сам Бог велів розказати про палинку🙂. Інтернетом багато блукає мемів з приводу користі вина, пива, кави. Погана погода? Випийте каву по-ірландськи. Нудьгуєте? Випийте погарчик мерло,…
Борис Явір Іскра, правдивий галичанин з Тернополя Каждий порєдний галичєнин, чи жиє він у Галичині, чи десь єнше творит свій галицкий світ довкруг, навіть на підсвідомому рівню дбає про себе. Він витворює такі умови житє, жеби лиш му дорогонькому а го догогоньків родиноньці жило сє файно. І в сих речьох він впадає у крайнощі: або…
Борис Явір Іскра, правдивий галичанин з Тернополя Є в життю каждого порєдного галичєнина таке понєтє, від єкого на го струдженім лицю сє з’євлєє і радісна посмішка, і гірка кривизна. То понєтє таке старе, як старий галицкий світ — ще від востатніх римских імператорів а первих словенских кнєзів, єкі колись теж належєли до того понєтє —…
1. Ми такі прості, як люфа. 2. Не розуміємо ніяких тонких натяків. Натяки на натяки також на нас не діють. Натяки навіть зроблені перед нашим носом не впливають на їх розшифровку. Жінки, просто скажіть, що хочете.
Любий Миколаю…. Пишу до тебе знову… Пишу і не можу навіть пригадати скільки років минуло від мого останнього листа, але знаю, що дуже багато… Потім вже знав, що це не Ти виконував всякі мої бажання, але приємно було в це вірити… Добре було жити надією, що це дійсно Ти їх виконуєш… І може тепер мені…
Володимир Павлів, Львів Коли Дід Мороз ще не розпивав на білбордах Coca-Cola, вдаючи з себе Святого Миколая, та й самих білбордів ще не було. І коли свята ще наголошувались на «я», а не на «а». І коли ще банки, холдинги та торгові мережі не вітали з усіма новорічними святами наприкінці листопада. Бо не було ще…
Олег Ущенко лататий сніг вогкіший і легко скочується у великі кулі. снігурі з нього вдавалися у 2-3 рази вищими від нашого росту. очі з вуглинок, брови з патичків, ніс з великої старанно вимитої моркви, а рот з половини розрізаного червоного бурячка. зі старим відром на голові і мітлою в “руці” – шедевр! – з такими…
Світлана Бреславська, м.Станіславів Мирон зайшов до бару, з дитиною на руках, сердитий, як чорт. Кум Богдан стояв за стійкою сам, чекав клієнтів. Відколи Миронова Оксана пішла в декретну відпустку, доводилось господарю – з метою економії, звісно, – самому іноді обслуговувати. Мирон посадив малу на високий стілець і похмуро озвався до Богдана: – Ходіть, куме, розмова…
Dmytro Wesołowski Tekst ukazał się w nr 12 (208) za 3-17 lipca 2014 “Kurier Galicyjski“ „Po co uczysz się polskiego?”– pytam siedmioletniego chłopaka. „Chcę zrozumieć niektóre słowa mojej prababci” – odpowiedział na moje pytanie. Powody dla których mieszańcy Doliny i całego regionu uczą się polskiego są bardzo różne.