Був”єм нині на сесії міської ради. Перший раз в життю. Бігме, би ми вуха на голові виросли…Люди повіли, то я пішов сі подивити. Виявлєєсі жи то не Місько з Раточини сі зібрав радити, а то так сі називає рада міста. О ! Заходжу, сі дивлю жи не богато ту радників. Десь зо трийціть голів. Влодко з Тустанович, той же ж Місько Пискатий, Андрійко Сцикливий, Ольо Здріманий, Василь з Уріче та й ше троха паталахів. Вибачєйте, всіх по фаміліях незнам. Василь спав.
Але му мож !Бо він з Уріче родом, там де скелі…Колись давно му на голову ведмідь став, як з дерева злазив, а той депутатом ше не був, але під тов грушков спав. Ведмідь тодий аж ногу си підвернув об той майбутньодепутацький банєк… Сміх стоїт, всі регочут, я подумав жи на сцені Дзідзьо, але”м сі придивив, а там якийсь єнчий хлоп. Кажут на него – ВеО ! Чи секретар, якось так ! Певне знає всі секрети наших обранців. І в него є мікрОфон ! А в залі тиж є, але на вшіх – тилько єден. Де ж тота справедливіст ? Я то ввів би таку норму, аби кажний депутат мав свій мікрОфон, ланцом привєзаний до крісла. Бо демокрація ! А ше тре на сесії запровадити гурток картьожників імені Петі Дзвункового з Опаки, жеби ті, хто хоче і вміє, могли си спокійно в тисічку чи триньку заграти. Мож навит на голоси грати : програв – йди кукурікай за мене….Або віджимайсі від підлоги черевом до суфіту…на кулаках…з ногами на столі…. Для спортсменів поставити ровер без колічок, би елєктрику вироблєли для депутацьких мікрохвонів і до ґабінету прокуратора, шо на першім поверсі. Обранці, на то і є, би робити все, шо хоч, з чого мож вибрати ! Мают повне право клести, врікати, насилати порчу, навит сі матюкати, але тре хлопа спеціяльного вибрати серед них би пібікав в гострі хвилини, як в телєвізії. Вни то вміют, і успішно то роблят цілих п”йєть років ! А ше треба обовізково провести баль ! Під назвов міс – МІСька рада пітнайціть по восьмій (ну бо 20.15). І вибрати тоту єдну , котра до тої години ше на роботі сидит. І премію дати…У вигляді перехідного ґранатово-брондзового каптурка. Би всі виділи, і в парашутку без очєрєді пускали… І знижки на гуртівні давали… А хто три рази підряд такий капЕлюх получив, то дати му право в нім заштивніти… Не раньче. ніж у стодивідисєтьзгаком років. І медаль дати…з закрутков на плЕчах… …Але”м намадзьґав тотих буквів! Але в депутати не піду, поки не запровадят всі мої санції….йой, перепрошую – нованції… О, а поки”м писав, вни перерву об”йавили… на тиждень…Як би я хтів, би в мене на сторожівці була така перерва ! Я б тодий курси відкрив : “Як файно провести перерву засідань Міськової ради ?” Ото ми з Міськом Пискатим би гроші гребли… НарАзі всьо ! Вшіх чілюю і стискаю моцно ! Завше ваш, Яків Кутовий.