Я не жалію.
Що не виконала, мамо, моїх мрій- не жалію. Що не залишила мені дорогоцінного каміння – не жалію. Що не навчила мене красти- не жалію. Що не вчила мене життєвого маскараду- не жалію. Не жаль мені ні за чим, ні. Що не дала мені маєтків – не жалію. Що не дзвонила мені по ночах, питаючи, як там я – не жалію. Що не домовлялась мені за престижну посаду – не жалію. Що спостерігала за мною, мов глядач з театрального партеру- не жалію. То нічого, не жаль мені, ні. Навіть коли мені було важко, а тебе не було поряд- не жалію. Що не охороняла мене від нападів і презирства – не жалію.
Ні, я не жалію, навпаки дуже тобі дякую за мою свободу, за моє життя, за ті дні коли ти була поряд, за надію і віру в добро.
Ні, я не жалію, навпаки дуже тобі дякую, за те ,що ти моя мама, мій рай і моє пекло.
(Вільний переказ польської пісні Nie żałuję)
