Богдан Волошин Марiя Онуфрiївна Коритко помирала вiд скромностi. Чемна жiнка соромилася зайвий раз потурбувати свого дiльничного лiкаря Петра Теодоровича Дудку. У нього були хворi ноги, бо носив замалi секендхендiвськi мешти. Вiн напiвживим добирався до її помешкання на восьмому поверсi – адже лiфт у будинку не працював. Старенький пан Дудка, видершись на сходовий майданчик, довго вiдхекувався…
Дім не там де ви народилися, дім там, де припинилися ваші спроби до втечі. Наґіб Махфуз …Встаючи від сну, відчуваю запах печеного хліба, яким пахне весь дім і, незважаючи на холод за вікном, огортає мене тепло, яке замешкало в цих стінах і розповсюдилось по всьому помешканні. Дім. Одне коротке слово в якому…
Олег Ущенко, м. Станіславів Віктор Денисович Ненажера величезною долонею погладив секретарку нижче талії, а, коли вона запитально зиркнула йому в очі, попросив набрати йому Остапа Михайловича Проглота і, поки вона видзвонювала на всі номери, уважно вдивлявся в календар. — Здоров! — Буркнув в трубку. — Приїжджай. Проглот добрався аж після обіду. Поїхав не в Білу…
Семен Винокур, сценарист, кінорежисер, продюсер(Тель-Авів, Ізраїль) У 1996 році я вирішив звільнитися з телебачення. Це був мій останній робочий день. Знімаємо ми хлопаку, головного кухаря готелю «Дан Панорама» в нього дома, а в сусідній кімнаті, хтось бурмотить. Тут кухар переривається і кричить у стіну, – Тату, вони тебе все одно знімати не будуть! Бурмотіння припиняється.…
Біль та холод. Холод та біль. Холоду більше ніж болі. Біль, здавалося, відступала і замінялася холодом, який охоплював всі часточки тіла. Зуби так клацали , що їх цокання відбивалося від стін кімнати виривалися на зовні і рикошетом від кам’яниць почало свій пінґ-понґ поміж львівськими пагорбами. Повіки здригалися в такт ритму. Все. Стук закінчився. Моє тіло…
Мирослава Гордєєва-Мельник, с. Саджавка Надвірнянського району Іван прокинувся від якогось шипіння. “Невже газ пропускає?” – подумав і поволі підвівся на ліжку,розправляючи старі кості. Крізь щільно заслонені фіранки в хату продирався місячний промінь. Чоловік мимоволі прослідкував за його довгим блідим пальцем і жахнувся:у невеликій плямі світла на підлозі вигиналася сива гадюка. Вона підняла голову і дивилася…
Людмила Лінник, м. Станіславів Не спить світанок В нього – застуда. Його носило По всіх усюдах. Його стрічали На роздоріжжях, Йому стелили Постелі в збіжжях. Його не гріли У теплій хаті В палких обіймах Коханки кляті.
Яків Кутовий, м. БорИслав Був”єм нині на сесії міської ради. Перший раз в життю. Бігме, би ми вуха на голові виросли…Люди повіли, то я пішов сі подивити. Виявлєєсі жи то не Місько з Раточини сі зібрав радити, а то так сі називає рада міста. О ! Заходжу, сі дивлю жи не богато ту радників.…
Dmytro Wesołowski Drużyna z Doliny Półtora tysiąca młodych ludzi z ośmiu państw europejskich rywalizowało przez tydzień (w dniach 14-20 lipca br.) w Warszawie w ramach 27 Międzynarodowej Parafiady dzieci i młodzieży. Dziecko, sto masek, sto ról zdolnego aktora. Inne wobec matki, inne wobec ojca, babki, dziadka, inne wobec surowego i łagodnego nauczyciela, inne w kuchni,…
Dmytro Wesołowski Tekst ukazał się w “Kurier Galicyjski” nr 17 (237) 15-28 września 2015 Widziałem ich oczy – oczy dzieci działających w Ruchu „Światło – Życie”. Są to oczy ludzi bogatych duchem, oczy świecące dobrocią i miłością. Oczy, w których dojrzałem iskrę Bożą. W dniach od 28 czerwca do 13 lipca w Dolinie przy kościele…