Марія Конопніцка(Maria Stanisława Konopnicka дівоче Wasiłowska)(23.05.1842 Сувалки- †8.10.1910 Львів) – польська письменниця,поет, новелістка,літературний критик і публіцист, автор творів для дітей і юнацтва.
Переклад Lia Landberg (Ізраїль, м.Тель-Авів) з „Kurjer Stanisławowski” за 29.12.1912
Здрастуй, новий рік роботи! Щастя і весни!
Хоч не звільниш від турботи, не додаш у сни.
Хоч людині на питання відповідь не даш,
чи на хліб їй жита стане, чи добро – міраж.
Хоч не легшим буде молот, не зручніш – пила,
хоч потіти кровיю з потом мусить, щоб жила, –
рада новий рік зустріти, привітатись з ним,
і в світ Божий знов дивитись поглядом ясним.
Бо є в грудях у людини дивна така річ,
що на сонце є надія, навіть коли ніч…
І вона з такою міццю, стільки в ній вогню,
що співає, наче птиця, завтрашньому дню…
То ж бажай – хто незлобивий! Руку – до руки…
Єдність братня – скарб правдивий, скарб той – на роки!
І як гляне на громаду серце в трудний час –
буде впевнено і радо: ще багато нас!
Nowy Rok
Witaj zdrowy, roku nowy, nowej pracy dniu.
Choć nie zdejmiesz troski z głowy, nie przysporzysz snu,
Choć się człowiek nie dopyta w nowe gody te,
Czy mu na chleb starczy żyta, czy go minie złe;
Choć nie będzie lżej bić młotem, ani ciągnąć pił,
Chociaż musi krwawym potem spotnieć, aby żył,
Przecież sercu jego miło witać nowy rok,
I w swiat Boży z nową siłą podnieść jasny wzrok.
Bo jest w piersiach u człowieka taka dziwna moc,
Że z nadzieją słońca czeka, choc na ziemi noc…
Bo w nim żyje siła takа, taki pęd w nim tkwi,
Że się zrywa lotem ptaka do jutrzejszych dni…
Hej! niech życzy – kto życzliwy! Uściśnijmy dłoń…
Jedność bratnia, skarb prawdziwy, tego skarbu broń!
Jak się człowiek po gromadzie spojrzy w ciężki czas,
To na serce ręke kładzie: jeszcze kupa nas!
