Category Archives: Проза

Диктатура Галичини

Posted on 28.04.2019 by Дмитро Веселовський

Галичина – се не лише стан душі. Вона не тільки в голові та крові. Кождою галичанкою та кождим галичанином ще підкеровує невидимий тріумвірат, котрий складається із диктату мови, запахів-смаків та ритуалів. Тут усе постає із них та їхніх зв’язків, наче … Continue reading →

Posted in Люди, Проза, Традиції | Коментарі Вимкнено до Диктатура Галичини

Містечковий аристократизм

Posted on 17.04.2019 by Дмитро Веселовський

Тато був старший від мами на 14 років. Мама, як тільки підвищувала на нього голос, то переходила на Ви. Тато, звертаючись до мами, починав з “дитинко”… Я дуже любив гуляти з татом містом. То був чисто галицький спацер. З льодами, … Continue reading →

Posted in Люди, Проза, Традиції | Коментарі Вимкнено до Містечковий аристократизм

ТО-було тоді…

Posted on 14.04.2019 by Дмитро Веселовський

Володимир Ковцун(Владзьо). Гнилички на Тернопіллі Колись, давно, коли я ше по селі бігав в сандалях на босу ногу… Коли я тікав на ровері з хати на цілий день, і міг до вечора їсти яблука, черешні і горох(а горох – то … Continue reading →

Posted in Історія, Без категорії, Гумор, Люди, Проза | Коментарі Вимкнено до ТО-було тоді…

Галицкий гумор

Posted on 07.01.2018 by Дмитро Веселовський

Борис Явір Іскра, правдивий галичанин з Тернополя Каждий порєдний галичєнин гміє жєртувати. Він сипле жєртами де тра і де не тра. Но то не просто жєрти — то щира правда, чєсом гірка, чєсом солодка, но подана через жєрти. Єк ми … Continue reading →

Posted in Гумор, Люди, Проза, Філософія | Tagged , , | Коментарі Вимкнено до Галицкий гумор

Із циклу “Закарпатські образки”

Posted on 01.06.2017 by Дмитро Веселовський

 Світлана Бреславська Дід Іван такий цікавий чоловік був. Високий, худорлявий, трохи сутулий. Ходив з ціпком, а коли гнав телицю пасти, то так на горби дряпався, як молодий. Телиця бігла вперед, тоді зупинялася, чекала діда, а тоді знову бігла вперед. Так … Continue reading →

Posted in Люди, Проза | Tagged , , | Коментарі Вимкнено до Із циклу “Закарпатські образки”

Рай

Posted on 13.05.2017 by Дмитро Веселовський

Юлія Сливка, Львів в великій хаті діда старенького висить чотири образи по чотири сторони світу. такі, що наганяють на тебе страх Божий. в дерев’яних рамах. під шклом. вишиті грубим хрестиком. над ними на цвєшках – викрохмалені на цупко вишиті рушники. … Continue reading →

Posted in Люди, Проза | Tagged , | Коментарі Вимкнено до Рай

Із циклу “Закарпатські образки”

Posted on 01.05.2017 by Дмитро Веселовський

Світлана Бреславська Чистили кусаками пруття. Відкидали зелену шкірку з вербових прутиків, біле осердя, чи пак, самі прутики, складали рівненькими снопиками. На дворі було тепло, тож сиділи колом на подвірʼї, кожна підперезана великим сірим фартухом – аби не вимастити сукню. Помагали … Continue reading →

Posted in Люди, Проза | Tagged , , | Коментарі Вимкнено до Із циклу “Закарпатські образки”

Галичанин і смерть

Posted on 13.04.2017 by Дмитро Веселовський

Володимир Гевко, файне місто Тернопіль Зі смертю у галичан давні та дуже особливі стосунки. Галицьке memento mori починається з вибитого імені та дати народження на надгробному пам’ятнику галичанки, коли ховали її чоловіка і завбачливо одразу вибили імена двох, бо менше … Continue reading →

Posted in Гумор, Люди, Проза, Традиції | Tagged , , | Коментарі Вимкнено до Галичанин і смерть

Із циклу «Закарпатські образки»

Posted on 29.01.2017 by Дмитро Веселовський

Світлана Бреславська Такої бойової жони, як у Віті Драба, не було ні в кого. Привіз собі з Одеси. Не жінка – вогень! Ірою звали. Вітя – хлоп двометровий, широкий, як шафа – колишній бейсболіст. Жона му в пупець дихає, але … Continue reading →

Posted in Гумор, Люди, Проза | Tagged , , | Коментарі Вимкнено до Із циклу «Закарпатські образки»

Смерть

Posted on 25.01.2017 by Дмитро Веселовський

Богдан Волошин, м.Львів – Вуйку, ви знаєте, шо таке смерть? – Та чо не знаю. Я сам смерть. – Як то? – Коли був дітваком, то у нашому вертепі Смерть представляв. В мене випали передні зуби і я дуже шепелявив. … Continue reading →

Posted in Люди, Проза | Tagged , , | Коментарі Вимкнено до Смерть