(Переклад і публікація з дозволу автора)
Від повітря, голоду, пожежі і війни, не бережи нас, Господи, бо ми впадаємо в посередність і нудьгу, вб’є нас стабільність і почуття безпеки. Замкнулися ми за стінами релігійної коректності і перестали бути людьми, які шукають сенсу життя.
Я розповім коротеньку притчу, щоб пояснити читачеві, що я маю на увазі і яке відношення має підпал Церкви до нової євангелізації.
У одному селі жив атеїст. Він не вірив у Бога і не був зацікавлений у відвідуванні церкви. Він був єдиним атеїстом в парафії. Церква здавалася йому холодною і мертвою, а люди, що ходять до неї – недоброзичливі, байдужі, надто поважні. А в решті він був як усі. Одного разу, спалахнула пожежа в церкві. Всі віруючі парафіяни кинулися гасити пожежу. Прибіг і цей єдиний в селі атеїст. Хтось сказав йому: Continue reading