Семен Винокур, сценарист, кінорежисер, продюсер(Тель-Авів, Ізраїль) У 1996 році я вирішив звільнитися з телебачення. Це був мій останній робочий день. Знімаємо ми хлопаку, головного кухаря готелю «Дан Панорама» в нього дома, а в сусідній кімнаті, хтось бурмотить. Тут кухар переривається і кричить у стіну, – Тату, вони тебе все одно знімати не будуть! Бурмотіння припиняється.…
Біль та холод. Холод та біль. Холоду більше ніж болі. Біль, здавалося, відступала і замінялася холодом, який охоплював всі часточки тіла. Зуби так клацали , що їх цокання відбивалося від стін кімнати виривалися на зовні і рикошетом від кам’яниць почало свій пінґ-понґ поміж львівськими пагорбами. Повіки здригалися в такт ритму. Все. Стук закінчився. Моє тіло…
Мирослава Гордєєва-Мельник, с. Саджавка Надвірнянського району Іван прокинувся від якогось шипіння. “Невже газ пропускає?” – подумав і поволі підвівся на ліжку,розправляючи старі кості. Крізь щільно заслонені фіранки в хату продирався місячний промінь. Чоловік мимоволі прослідкував за його довгим блідим пальцем і жахнувся:у невеликій плямі світла на підлозі вигиналася сива гадюка. Вона підняла голову і дивилася…
Людмила Лінник, м. Станіславів Не спить світанок В нього – застуда. Його носило По всіх усюдах. Його стрічали На роздоріжжях, Йому стелили Постелі в збіжжях. Його не гріли У теплій хаті В палких обіймах Коханки кляті.
Яків Кутовий, м. БорИслав Був”єм нині на сесії міської ради. Перший раз в життю. Бігме, би ми вуха на голові виросли…Люди повіли, то я пішов сі подивити. Виявлєєсі жи то не Місько з Раточини сі зібрав радити, а то так сі називає рада міста. О ! Заходжу, сі дивлю жи не богато ту радників.…
Dmytro Wesołowski Drużyna z Doliny Półtora tysiąca młodych ludzi z ośmiu państw europejskich rywalizowało przez tydzień (w dniach 14-20 lipca br.) w Warszawie w ramach 27 Międzynarodowej Parafiady dzieci i młodzieży. Dziecko, sto masek, sto ról zdolnego aktora. Inne wobec matki, inne wobec ojca, babki, dziadka, inne wobec surowego i łagodnego nauczyciela, inne w kuchni,…
Dmytro Wesołowski Tekst ukazał się w “Kurier Galicyjski” nr 17 (237) 15-28 września 2015 Widziałem ich oczy – oczy dzieci działających w Ruchu „Światło – Życie”. Są to oczy ludzi bogatych duchem, oczy świecące dobrocią i miłością. Oczy, w których dojrzałem iskrę Bożą. W dniach od 28 czerwca do 13 lipca w Dolinie przy kościele…
Людмила Лінник, багатодітна мама зі Станіславова Було це того дивовижного і спекотного літа, коли в моїм селі висвячували церкву. Я мала тоді років з десіть, і мені випала почесна нагода співати на урочистім концерті з тої нагоди. Та ще й не шо небуть, а «Отче наш». Готувались ми до цієї події натхненно і старанно –…
Людмила Лінник, Станіславів Знаєте, як то є – бути панев з міста? То коли твої десять дворідних братів і сестер жиют всі в єднім селі, а ти – в місті. І вони там все собі свóї бо свóї, а ти тільки приїздиш як сі скінче школа і в свєта. Нє, всьо файно – ви сі…
Вікторія Бондаренко, Львів Муркоче кіт. Чому муркоче? Він шле привіт Усім, хто хоче Побавитись І пострибати, Розважитись І помурчати. Загавкав пес. Чому загавкав? Він шле протест, Щоб кіт не нявкав, Щоб всі чужі І перехожі Щоб не торкались Огорожі. А качки “Кря-Кря-Кря” сказали, Наче циркачки На паркан стрибали. Чому? Бо кіт за ними гнався, А…