ЯК СПОДОБАТИСЬ КУБІТІ

ЛесяЛеся Бернакевич, Львів

Спацеруєте ви собі, дорогі мужчини, вулицею, аж бачите – іде кубіта! І то така: ноги довгі, бюст, як у Афродіти! Ну, вас од тієї зустрічі ніби хто з-за рогу по голові мішком мокрим пальнув! Хочете з нею познайомитися! Аж хвіст горить, так хочете! Але як познайомитись? Як?
А це робиться елементарно. Підходите до неї і запитуєте: “Котра година?” Але спершу заховайте вашого годинника, бо ті жінки так до усього прискіпуються!
Ще можна так: “Вас випадково не Оксана звати?” Чи навіть й отак:  ” Пам’ятаєте, ми з вами десь зустрічались? Я навіть ваше ім’я знав, але … забув”. Не гріх, якщо ви просто з мосту – та в воду: “Кицю, ти мені дуже подобаєшся!” І рученята розчепірте, щоб не змогла пройти. Жінка, будьте певні, оцінить вашу фізичну силу. Як не заробите по писку, то знайте – ця кубіта не має нічого проти, щоб зустрітись з вами на нейтральній території.
Проте перед вами знову проблеми! Який потрібно мати вигляд, як поводитись, аби тій кубіті сподобатись? Ну, по-перше, від каваліра має тхнути алкоголем, як з гуральні! Щоб дихнув на подругу і та відразу закушувати побігла! Найбільш доречними стануть пивце і “Напій козацький” (вглушив флящину і вже ти – козак!). Глядіть, не присуньте на здибанку тверезі! А то ще кохана подумає:”Не п’є, бо, мабуть, каліка”. Коли ж кавалір під газом, то це засвідчує, що він – справжній хлоп! Але однієї горілки замало. Бажано, щоб від вас ще пахнуло цибулею, часником, потом, дешевим одеколоном і ще чимось таким незрозумілим, від чого би усі бездомні пси ще за кілометр від вас шарахалися б! Зате ваша подруженька від такого букету, ну , просто здуріє!
Прогулюючись з кубітою, говоріть про політику, високі ціни і про те, як ви багацько заробляєте. Щоб ваша розмова не була нудною, кінець кожного речення присмачуйте добірними матюками. Коли ж нема про що говорити, то патякайте, що попало. Ну, хоча б про свої сексуальні подвиги. Навіть якщо дідька лисого вони у вас були! Тільки не мовчіть! А то ще, чого доброго, подумає, що ви – тупі, як сибірський повстяник!
Ага, компліменти! Кавалір, який не говорить дамі компліментів, то не кавалір, а мудак якийсь. Пам’ятайте: для жінки компліменти потрібно казати невтомно, нехай і 2О разів на день. Знаючи відому істину, що жінка любить вухами, компліменти добирайте соковиті, дотепні, змістовні і влучні. Наприклад: “Що то за стодола у тебе на голові?”
І ще одне: ті кубіти – то такий народець, що можете без штанів залишитись! То в ресторан її веди, то – до гриль-бару. А дусту! Як тільки почне скиглити, ви їй одразу: “Їсти є ганебно!” Або так: “Піди додому наїчся. Я зачекаю”. Але інколи заскочте з нею до якогось зачуханого шинку на кавусю, щоб не казала: жмот, мовляв, і таке інше. Тільки щоби вам дуже руки тремтіли, як подаватимете їй тую філіжаночку кави. Нехай вся кава розіллється по підлозі, а кубіті – аби самі фуси лишились! Тільки ж ті баби – го-го ! – дуже коротку пам’ять мають. То ви їй ще потім півроку випоминайте: ” А пам’ятаєш, як я тебе на каву водив і такі гроші на вітер викинув!” І дзьобайте її в голову, дзьобайте!
Ото, здається, і всі поради. Ну, дорогесенькі мужчини, хвіст – бубликом, мої поради – в зуби і вперед! Може, котрась клюне. Бо недарма ж кажуть:  “На кожний горщик своя покришка є!”

Матеріал знайшов тут: http://ukrart.lviv.ua/bernakew.php

This entry was posted in Гумор, Проза and tagged , . Bookmark the permalink.

Comments are closed.