Даміян Войцеховскі, монах-єзуїт (br. Damian Wojciechowski SJ) Під час велоподорожі я став свідком зворушливої сцени: молода, приблизно тридцятирічна, пара мала до одного велосипеда закріпленого спеціального візка для перевезення дітей. Возик, в якій обережно поклали … песика. Песики, песики, песики, всюди песики.
« Приходили до нього всі митарі і грішники, щоб його слухати. На це нарікали фарисеї і книжники: Цей приймає грішників і їсть з ними. І оповідав їм наступну притчу…» Одного разу шпацерував собі Бог по Раю і із здивуванням зауважив що були там всі люди. Ні одна душа не була відіслана до пекла.…
Іван Ярич, журналіст (м.Долина) Меню села “сщас” інтернаціональне – тавроване заграничними брендами. Узбецькі плови, японські риси, американські “гарячі пси”, кавказські шашлики, сибірські пельмені, азіатські креветки, італійських макаронників піцци, французьких жабоїдів круасани, фуагри… А тоді воно мало суто ц.європейський характер! Було чудне, як бублик: довкола об’їш, а в серединінема ніц! Хліб – центр кулінарної галактики, його…
Київська журналістка й археолог 29-річна Настя Мельниченко вже не один рік збирає давні українські народні вислови, в яких присутнє слово “срака”. Каже, інтерес до обсценної лексики на цю тематику в ній пробудила бабуся Ніна Данилівна Стеценко, яка частенько приправляла свою мову такими словами. “Як і бабуся, зараз часто кажу “воно тобі так треба, як до…
о.Войцех Жмудзінскі – єзуїт (Переклад з польської мови) У розвитку професійної майстерності вчителя можна виділити п’ять етапів. Спочатку вчитель не знає про що він говорить, потім говорить все що знає і, нарешті, після довгого формування говорить тільки те, що має важливе значення. На четвертому етапі свого професійного розвитку починає говорити так, щоб люди були…
Юрій ВИННИЧУК І голоси ці відлунювали навсібіч. Прецлярі кричали: “Прецлі! Прецлі!”. Ганделеси волали: “Ганделе, ганделе, ганделе, продати — купити!”. Дротярі, гуцули та лемки ходили, обвішані лапками на миші, дротом, ситами і гукали: “Горня дротувати! Є що дротувати!”. А боднарі: “Є що побивати?”. Піскарі: “Тре піску? Піску тре! Пііісооок!”. Шматтярі: “Кооості! Шмааати!”. Біля Віденської каварні, яку…
“Кurjer Stanisławówki” рік 1900, дня 10 червня Дня 1 червня виїхав у пробний рейс новопрокладеною вузькоколійкою з Надвірної до Пасічної потяг. У ньому знаходилися начальник лісів і володінь Державного скарбу та два інженери, зайняті при будові тутешньої залізничної гілки. Гриць Максимко, газда з Пасічної, почуваючись скривдженим при викупі його ґрунтів під колію, постановив помститися ц.к.…
Александер Ґранах (справжнє ім’я Єсайя Шайко Ґронах) народився в 1890 в селі Вербівці поблизу Городенки, що в теперішній Івано-Франківській області. Син багатодітних селян-євреїв змалку працював на пекарнях у Городенці, Заліщиках, Станиславові, Львові. П’ятнадцятилітнім уперше побував у єврейському театрі у Львові, відтоді театр став його пристрастю й метою. Шіснадцятилітнім Ґранах утік зі Львова до Берліна, де…
“Жінка” -український часопис, що виходив у Львові в 1935—1939 роках. Двотижневик, орган центрального українського жіночого товариства «Союз українок».. 1935, ч. 12, с. 8. Розказують нам, що в давніх часах після великого кохання залишалося зломане серце і зв’язана стрічкою пачечка листів. Сьогодні любовних листів уже не пишуть, а серця не ломляться… Усе, що остається тепер з “великої…
Олег Ущенко, м. Івано-Франківськ Абрикоси і персики у нашому кошику не прижилися – така родинна традиція ще від прабабці, яка вважала: “раз воно в нас не росте, то в кошику не має бути”. Хоча перед вікнами у нас росли дві абрикоси з дуже дрібними, але несамовито пахучими і насиченого, майже цегельного кольору, плодами. З…