Володимир Ковцун(Владзьо). Гнилички на Тернопіллі Колись, давно, коли я ше по селі бігав в сандалях на босу ногу… Коли я тікав на ровері з хати на цілий день, і міг до вечора їсти яблука, черешні і горох(а горох – то вам не в муку пер…іти – то коли залазиш по пластунськи на колгоспне поле, лежиш…
Борис Явір Іскра, правдивий галичанин з Тернополя Каждий порєдний галичєнин гміє жєртувати. Він сипле жєртами де тра і де не тра. Но то не просто жєрти — то щира правда, чєсом гірка, чєсом солодка, но подана через жєрти. Єк ми сє сходимо докупи, то навіть вшиткі наші біди а гореч подаємо через жєрти, а веселі…
Володимир Гевко, файне місто Тернопіль Зі смертю у галичан давні та дуже особливі стосунки. Галицьке memento mori починається з вибитого імені та дати народження на надгробному пам’ятнику галичанки, коли ховали її чоловіка і завбачливо одразу вибили імена двох, бо менше мороки і хто його знає які потім будуть ціни. Ще з добрих два десятки років…
Оксана Йонаш,Берлибаш Закарпаття. Прийшла баба на базар Свині купувати. Ходит хитро, як шанда́р, Стала вібирати. Зазира́є то у віз, То в прицеп си гли́пне, Шо стоїт там без коліс – Очи всюди ти́кне. До рому́на підийшла, Ціни повзнавала. Гроші в па́зусі найшла, Де рано схувала. У прицепі якес хроме Рьо́хкає шос сла́бо. Ромун каже: –…
Світлана Бреславська Такої бойової жони, як у Віті Драба, не було ні в кого. Привіз собі з Одеси. Не жінка – вогень! Ірою звали. Вітя – хлоп двометровий, широкий, як шафа – колишній бейсболіст. Жона му в пупець дихає, але такого перцю давала понюхати! Якось розізлилася, що прийшов додому пʼяний, метнула му в голову міксером.…
Олег Ущенко, м. Станіславів Віктор Денисович Ненажера величезною долонею погладив секретарку нижче талії, а, коли вона запитально зиркнула йому в очі, попросив набрати йому Остапа Михайловича Проглота і, поки вона видзвонювала на всі номери, уважно вдивлявся в календар. — Здоров! — Буркнув в трубку. — Приїжджай. Проглот добрався аж після обіду. Поїхав не в Білу…
Яків Кутовий, м. БорИслав Був”єм нині на сесії міської ради. Перший раз в життю. Бігме, би ми вуха на голові виросли…Люди повіли, то я пішов сі подивити. Виявлєєсі жи то не Місько з Раточини сі зібрав радити, а то так сі називає рада міста. О ! Заходжу, сі дивлю жи не богато ту радників.…
Богдан Скаврон, Любов Скаврон. м. Івано-Франківськ Початок тут http://www.dubrova.if.ua/gamlat-stari-bayki-potryasinnya-u-brichtsi/ і тут http://www.dubrova.if.ua/gamlat-stari-bayki-korolivskiy-priviley/ “Мiй Пане! Вiдкрий очi свої i побачиш мешканцiв мiста, щопокликанi до неба Iменем Твоїм. Так пишуть станiславцi на брамi призахiдних виїзних ворiт, звертаючись цими словами, на жаль, поки що не до Тебе, мiй Пане. Але все змiниться, як прийде визначений i прорахований час,…
Богдан Скаврон, Любов Скаврон. м. Івано-Франківськ Початок тут http://www.dubrova.if.ua/gamlat-stari-bayki-potryasinnya-u-brichtsi/ Того дня Гамлат вийшов, як завжди бувало щоранку, з помешканння, що його вiн винаймив у вiрменського купця Антоновича в будинку пiд Тисменицькою брамою, i рушив узвозом до мiста. Погiднийранок обiцяв ясний день, але вистуджене за нiч повiтря було вже по-осiнньому свiжим, Юрасевi аж мерзли пальцi. Проминаючи…
Богдан Скаврон, Любов Скаврон м. Івано-Франківськ Дорогою до Станiслава Юрась Гамлат пережив велике потрясiння. Напевно, подумає хтось, уяву молодого панича ще здалеку вразили криваво-червонi цеглянi мури мiста-фортецi, над якими здiймався грiзним пальцем заокруглений шпицак височенної ратушi? А може, далекi гори, що проступали на овидi крiзь ранкову iмлу, зворушили серце вчорашнього абзольвента унiверситету, який усю свою…