Олег Ущенко, м.Станіславів Однакового снігу не буває. Лататий, добре тримається купи, бо вогкіший, і легко скочується у великі кулі. Сніговики виходили у 2-3 рази вищими від нашого росту. Очі робилися з вуглинок, брови – з патичків, ніс – з великої старанно вимитої морквини, а рот з половини розрізаного червоного бурячка. Зі старим відром на голові…
Олег Ущенко, Станіславів. Для шкварків сало або підчеревину різали невеликими кубиками і уважно стерегти, щоби не пригорало, поки топиться. Ще готували м’які шкварки. Для того посуд, в якому топилася солонина, накривали. Але довго тримати накритим теж не мож, бо в жир з кришки налітало води, а такий смалець бабці вважали не фист. Тому, коли готували…
Олег Ущенко Так складалася доля моєї родини, що війни нас не оминали. Прадід, ставши молодшим командиром ще за Австрії, загинув в Румунії вже Січовим Стрільцем. Прабабця з двома доньками лишилася сама. Друга світова пройшлася по бабці – до сих пір збираємо родину… Може через це прабабця і бабці вміли створювати затишок. Думаю тому, що…
Філіп Моріс Германсдерфер, земляк з Бостона(США) Данило і Оксана Рублі були дуже привітні, близько сороківки файні та усміхнені люди. Данило, був не високого зросту, простим, як кажуть, від сіна та гною, хлопом. Мав бліду шкіру, страшно грубі шкла в окулярах, які поменшували його досить великі і трохи вибалушені очі. Його малий рот обрамляли трохи…
Філіп Моріс Германсдерфер, земляк з Бостона(США) Вже з квітня слово wakacje, можна було почути у розмовах дорослих. Мама – з татом, тато – з Бобом, Бобо – з мамою і так раз за разом. Щоліта ми виїжджали у Кропивник. Яким чином тато віднайшов нашу Хутір-Рів’єру, мені не під силу вже дізнатись, але чи тато щось…
Філіп Моріс Германсдерфер, земляк з Бостона(США) Я пригадую маленьким батьки винаймали помешкання у Заліщиках. Це тепер я знаю, як мальовничо розташоване маленьке місто Заліщики у згині Дністра, але тоді малому все здавалось страшенно величезним,і місто і люди і навіть кущі помідорів в пані Олі (газдиня хати), які вона щоранку поливала. На протилежному березі Дністра берег…
Філіп Моріс Германсдерфер, земляк з Бостона(США) Мені 4 або 5 років. Я вже знав, що в мене колись були дідо і баба. А тепер їх немає. Вони померли, вірніше загинули за війни, -А це хто?, – питаю бабу Ганю, яка давно мені витлумачила, що вона не моя баба. А баба – це ця гарна цьоця…
Maciek Serżysko(Мацек Сержиско), м.Познань(Польща) Росла собі Береза. Була завжди полита, велика, капризна і скупа. Одного дня подумала: “Може справити враження на Липу і Грушу кількістю води?” Як подумала, так і зробила. – Хмаринко, Хмаринко підлий мене швиденько! – закричала. А Хмаринка у відповідь: – Три години тому я дала тобі п’ятнадцять літрів води. –…
Phillip Germansderfer (Бостон, США) О першій вночі моя стара подруга бронхіальна астма підняла мене з ліжка. Вже 4 роки, як навесні та восени майже що два тижні вона мені не давала вільно дихати, моя бронхіальна астма. Я, звичайний пацан, 11 років, з вулиці Карла Маркса. Коли питались де ви живете, тато казав, що біля…
DMYTRO WESOŁOWSKI, Kurier Galicyjski 31 marca–14 kwietnia 2014 nr 6 (202),www.kuriergalicyjski.com Bolechów. Niewielkie miasteczko na trasie ze Stryja do Stanisławowa. Stoję koło ratusza. Gdy spojrzeć wokół, można zobaczyć wszędzie stare budynki, które pamiętają i okres austriacki i międzywojenną Polskę. Wprawdzie trochę je wyremontowano, ale piętno czasu widać wyraźnie. W głowie pląta mi się myśl: „W…