Про віскі

Posted on 05.06.2012 by Дмитро Веселовський

Написати цю публікацію мене спонукали три  фактори:

  1. Зайшли в з товаришем в магазин, а він запропонував  взяти  «Віскарик». Подивилися, покрутили і… пішли купляти горілочку. Потім при столі почалися розмови про «Білу кобилу», яку пив склянками колись ще один наш компаньон і про «Бурбон» і ще про віскі, я в ньому не спеціаліст, тому мовчав і лиш слухав і робив висновки.
  2. Міф про те, що ми слов’яни, і тільки ми, вміємо гнати самогон.
  3. Дослідження американських вчених доводять той факт, що серед алкоголіків США тільки невеликий відсоток тих хто п’є віскі. Основна маса алкоголіків походить від тих, хто п’є «водку», або простіше розбавлений спирт до певної норми.

Отже, наливаю собі в склянку грам з 60  «Теннесі», вкидаю пару кубиків льоду і всідаюся перед компом шукати інформацію про віскі. Пошукав, поперекладав і от що з того вийшло. Continue reading →

Posted in Історія, Відпочинок, Легенди, Люди, Традиції | Tagged , , , | Коментарі Вимкнено до Про віскі

Для майбутнього (Dla przyszłości)

Posted on 30.05.2012 by Дмитро Веселовський

Декілька днів тому на сайтах “Католицького оглядача” та “Кредо” прочитав одну цікаву статтю про родину, виявилося, що це скорочений варіант статті з польського сайту. Пропоную Вашій увазі повний переклад цієї статті. Публікується за згодою автора.

Яцек Пуліковскі(Jacek Pulikowski) – викладач Політехніки в Познані і на післядипломних студіях сім’ї при теологічному відділі  Університету ім.Адама Міцкевича в Познані. Працює в Душпастерстві родин та Асоціації католицьких родин  Журналіст, автор статей і книг про сім’ю.

Ідеальну сім’ю і стосунки, які панують в ній, можна порівняти з раєм. Це місце любові, доброти, взаєморозуміння і поваги. Але чи так є завжди – особливо в наш час – чи є то розповсюджено? Continue reading →

Posted in Люди, Філософія | Tagged , , | Коментарі Вимкнено до Для майбутнього (Dla przyszłości)

Моя проповідь

Posted on 29.05.2012 by Дмитро Веселовський

Чупакабра Прекрасна(та, що приходить до нас в гості, а мешкає тут: http://chupakabraprekrasna.wordpress.com/)

Якщо б я була чоловіком то стала б священником. Я так багато маю сказати. То хто мене слухатиме? Які вуха мене витерплять і яка голова витримає? А я так хочу виговоритись… А священник говорить проповідь і його всі слухають. І виправляти його не можна. І перебивати також. А давайте сьогодні забудемо , що я дурне дівчисько і уявімо , що я ваш парафіяльний отець духовний. Будьмо уважні!!! Continue reading →

Posted in Віра, Проза, Філософія | Tagged , , , | Коментарі Вимкнено до Моя проповідь

Свято П’ятидесятниці в католиків

Posted on 26.05.2012 by Дмитро Веселовський

    В 2012 році, 27 травня , відзначається свято П’ятидесятниці (Pentecost) – п’ятдесятий день після свята Пасхи – був одним з трьох великих старозавітних свят. Це свято відзначає прийняття  Закону Божого  пророком Мойсеєм, коли за півтори тисячі років до Різдва Христового у підніжжя Синайської гори єврейський народ, звільнений з Єгипту, вступив в союз з Богом. Євреї обіцяли Богу  слухняність, а Господь обіцяв їм Своє благовоління.

Також в цей день християни католицького обряду святкують  Зішестя Святого Духа. У Католицькій церкві і в лютеранстві святкування П’ятидесятниці (Зішестя Святого Духа) і дня Святої Трійці розділене, день Святої Трійці відзначається в наступну неділю за П’ятидесятницею. У католицькій традиції свято зішестя Святого Духа відкриває так званий «цикл П’ятидесятниці». У нього входять: Continue reading →

Posted in Традиції, Церква | Tagged , | Коментарі Вимкнено до Свято П’ятидесятниці в католиків

Антоній Кемпінський – cамарянин сучасності

Posted on 15.05.2012 by Дмитро Веселовський

(стаття написана на основі наукових праць А. Кемпінського, польських друкованих та інтернет-видань)

 

“Отче наш …” Читаючи кожен день цю молитву ми навіть не завважуємо, що на початку є слово: “Батько …”. Навіть коли апостоли почули його в перший раз, це було щось незвичайне для них. До тих пір зверталося до Бога тільки: «Господи наш», але навіть це говорилося рідко,  тому що слово “Бог” було забороненим словом.  Не можна було то слово вживати  простим людям, а тільки  первосвященикам. Але, Христос говорить апостолам: Ви будете молитися “Отче наш”.

… Можна бути різним батьком. Коли мова йде про батьківство, розповім вам про людину, яка ніколи не була батьком в буквальному сенсі слова. Він одружився, але в шлюбі не було дітей. І все ж він батько для багатьох людей. Я маю на увазі, Антонія Кемпінського. Хто був Антоній Кемпінский? Він був лікарем, але лікарем від специфічних захворювань, від хвороб психічних. Ми знаємо, що це важкі хвороби. І нема межі, яка розділяє, де хворіє тіло, і коли починає хворіти душа, і ніхто не знає з чого почати: спочатку робити зцілення душі чи зцілення тіла. Він був батьком для вільних в Бозі людей…»

З проповіді  ксьондза Йозефа Тішнера.

 

То хто ж такий Антоній Кемпінский? Людина з світовим ім’ям, професор, видатний психіатр, філософ, оригінальний мислитель, гуманіст, автор близько 170 наукових праць. На основі його концепції «інформаційного метаболізму» (обміну), що пояснює закономірності стабільних стосунків поміж людьми виникла наука соціоніка, яка охоплює сфери застосування: педагогіку (вивчення взаємодії поміж викладачем та студентом/учнем, проблеми засвоєння навчального матеріалу), сімейне консультування (шлюб та розлучення, проблеми віку), кадрове консультування (професійна орієнтація, сумісність в колективі, стратегія підприємства на базі типів співробітників), фундаментальні наукові дослідження (математичне моделювання, генетика, психофізіологія, морфологія — зовнішні параметри соціонічних типів), психологічні ігри та тренінги. За працю «Освенцім»(31 том) був двічі (1993 та 1994 рр)номінований на Нобелівську премію миру.І ще багато іншого. Для нас це має бути особливою гордістю – все це про нашого земляка, про людину, яка народилася в Долині. Continue reading →

Posted in Історія, Люди, Професії | Tagged , , | Коментарі Вимкнено до Антоній Кемпінський – cамарянин сучасності

Згадка про маму (до Дня Матері)

Posted on 13.05.2012 by Дмитро Веселовський

Я не жалію.

Що не виконала, мамо,  моїх мрій- не жалію. Що не залишила мені дорогоцінного каміння – не жалію. Що не навчила мене красти- не жалію. Що не вчила мене життєвого маскараду- не жалію. Не жаль мені ні за чим, ні.  Що не дала мені маєтків –  не жалію. Що не дзвонила мені по ночах, питаючи, як там я – не жалію. Що не домовлялась мені за престижну посаду – не жалію. Що спостерігала за мною, мов  глядач з театрального партеру- не жалію. То нічого, не жаль мені, ні. Навіть коли мені було важко, а тебе не було поряд- не жалію. Що не охороняла мене від нападів і презирства – не жалію.

Ні, я не жалію, навпаки  дуже тобі дякую за мою свободу, за моє життя, за ті дні коли ти була поряд, за надію і віру в добро.

Ні, я не жалію, навпаки дуже тобі дякую, за те ,що ти моя мама, мій рай і моє пекло.

(Вільний переказ польської пісні  Nie żałuję) Continue reading →

Posted in Жінки, Люди, Музика, Проза | Tagged , , , , | Коментарі Вимкнено до Згадка про маму (до Дня Матері)

Кіт, пес і шашлик

Posted on 06.05.2012 by Дмитро Веселовський

Витягуючи гнучке і волохате тіло кіт Мишик поволі виліз із стодоли, подивився на ранкове сонечко і задумався: «Чим би зайнятися в такий чудовий по літньому теплий травневий день?» Йому по людських мірках вже минуло років десь з сорок. Обдерта морда, зламаний хвіст, немаленька купка котенят, які бігали майже по всій Дуброві  – все це котяра Мишик.  Але сьогодні ніяких походів в ліс , ні відвідувань кралечок, ні ловлі мишей і блох. Мишик відпочиває – святкує день весни і труда, про що почув дивлячись , якись канал по ТБ.

–          О, радість дурнуватому псові,-подумав Мишик, дивлячись  на господарського пса Бровка, який зірвавшись з привязі ганяв як пришелеповатий за птахами, метеликами і курми.

Вже майже дійшовши до хати, щоб щось перекусити, в Мишика виникнула ідея. Він перевальцем підійшов до огорожі саду, в якому ганяв пес Бровко, зробив загрозливий вигляд і противним голосом закричав:

–          А ну, салага. підбіг до мене! Continue reading →

Posted in Гумор, Проза | Tagged , | 1 Comment

Зацвіла вишня

Posted on 29.04.2012 by Дмитро Веселовський

Чупакабра Прекрасна ( та, що живе не досить далеко від Дуброви, а тепер і на http://chupakabraprekrasna.wordpress.com/)

Зацвiла вишня… Кожного року цвiте, а щораз дивує. Сама по собi квiточка, як то кажуть, нiяка, але яке враження справляє сама вишня обсипана цими нiякими квiтами. Всемогутнiй Боже, Ти Великий Садiвник! Скiнчились дощовi днi i ми знову радiємо сонечку. Життя прекрасне! Як би банально це не звучало. Ми живемо в прекрасному свiтi. Саме тому так гiрко й навiть боляче слухати “мудрування” дорослих про важке життя. Отже слухайте( читайте) ви , самi собою обкраденi! По перше нiхто райського життя вам не обiцяв. В потi чола їсти свiй хлiб це нормально. Щоб хлiб був з ковбасою, потiти треба в два рази бiльше. Щоб поїcти бананiв на пляжах Сочi чи Болгарiї потiти треба цiлий рiк. Дотримуйтесь правила: що понад мiру, те шкiдливе. Такi умови вас не влаштовують? Continue reading →

Posted in Люди, Проза | Tagged , | 3 коментарі

Бульба і дискотека

Posted on 28.04.2012 by Дмитро Веселовський

Чупакабра Прекрасна(не дуже далеко від Дуброви)

Я знову дурним джмелем залечу вам в вухо. Подзижчу. пожужу, та й полечу , а вам ще довго в головi шумiтиме. Так от. Сьогоднi на небi свiтило таке сонечко як моя мама. Тепла, свiтла, знайома з дитинства i постiйно над головою. Сонце свiтило, пташки цвiрiнькали, а я садила бульбу. Я мовчки махала сапою, шморгала носом i монотонно кивала, на знак згоди вiтчимовi який радiсно i з натхненням читав менi лекцiю про шкiдливiсть магазинноi бульби. Continue reading →

Posted in Люди | Tagged , | Коментарі Вимкнено до Бульба і дискотека

Я вижила!!!

Posted on 26.04.2012 by Дмитро Веселовський

Чупакабра Прекрасна

Я вижила!!! Я витримала все, я перенесла все! Сам факт, що зараз дiлюсь з вами своїми думками є чудом. Розповім вам свою iсторiю. Вона багато в чому може бути схожа на вашу. Отже, слухайте.

Своїм зачаттям я розлучила своїх  батькiв . Тато й слухати про мене не хотiв i вимагав аборту, а мама хоча й любила тата та боялась Бога. Вони, не дiйшовши згоди, розiйшлись, а я змогла дожити до народження. Я народилась одного холодного вечора. Continue reading →

Posted in Люди | Tagged | Коментарі Вимкнено до Я вижила!!!