Тихі дні і чай в пакетиках

Dr,karpГанна Карп, доктор теології, медіа-експерт. Автор статей і книжок.  Працює в Вищій школі соціальної та медійної культури в Торуні, живе в Варшаві

Переклад з http://www.deon.pl

    Справжній чоловік садить дерево, будує будинок, виховує сина – це народна мудрість, але чи  багато тих,  хто ще пам’ятає  народні приказки? Ці слова, однак, щось більше. Це основа, яка провадить через життя багатьох чоловіків, а іноді навіть жінок.

 Бо яка не хотіла б, щоб її обранець  жив згідно з цим завданням? Бажання їх виконати притягає до себе потворних і красивих, добрих і злих. Чоловік на початку розпушує своє пір’я  і вибирає ту, яка найбільше повірить в його мужність. Здобуття жінки то є найбільш героїчний вчинок в його житті – чим більш героїчний, тим краще. Змушує до максимального зусилля, яке в багатьох випадках більш ніколи не повторюється.  Вона період героїчності переживає пізніше – в часі материнства, коли маже капризувати і викрикувати: «Дай мені то, сама не знаю що!» Continue reading

Posted in Люди, Психологія | Tagged , | Коментарі Вимкнено до Тихі дні і чай в пакетиках

Правдиві закуски для мурових хлопів від Міська Гітлера, власника мордовні «Під Круком»

ВолошинБогдан Волошин – культовий львівський письменник-гуморист, автор таких бестселерів, як «Бурачковицькі хронічки», «Люди празника», «Конституція Галичини по українськи», «Львівськ і його львівці». «Мітологія львівських пагорбів і брам», ведучий передачі «Чвертка з паном Марциняком» на ZIKу (Львів).

Друкується з дозволу головного редактора  часопису “Ї”

Сі записи творені мною над ранок і занотовані з таким цільом, що коли Бозя забере мене до себе, то чоловік, який прийде на моє місце, з тої книжки буде знати, що їлося і пилося в мордовні (макдональдсі по-теперішньому) за старих часів. Тота традиція мусить жити вічно разом з рецептами страв, яким вже по пару віків. Амінь.

Запечений крілик «по-швабськи» для Мерлюня
За два дні, як наш завсідник Мерлюньо має дістати пенсию, треба злапати сивого кота. Ліпше, щоби то був коцур Замурзєвички, бо в неї всяка скотина дуже тлуста. Її виполокати, хутро пофарбувати «Веллою», поголити «Жилєтом» і здати на коси, а тушку спотрошити. Потому те тіло треба тримати півтора доби обома руками в окропі для дезінфекції. Коли коцур почервоніє, можна йому накласти в утробу все, що є на господарці: паприку, рис, сухі макарони, сухарі, митку до баняків і до смаку – краплю мастики до мештів. Тоді акуратно пришити котові вуха з підошов від старих черевиків і закрити крілика в духовці. Чекати, поки почне квилити. На третьому крику «Help!» кріля треба витягти, запхати до рота «дурачок» і полити відваром з конячих ратиць. Подавати найліпше вже теплому Мерлюньові з пивом «Гуцульським» (три шклянки оцту на відро води, ложка меду, 94 ложки соку з-під старої Василихи). Страву прикрасити одним маринованим «швабом». Continue reading

Posted in Гумор, Кулінарія, Проза | Tagged , , | Коментарі Вимкнено до Правдиві закуски для мурових хлопів від Міська Гітлера, власника мордовні «Під Круком»

«Сьліпі на матчі не ходіт»*

хцюхХцюк Анджей (Chciuk Andrzej) народився у Дрогобичі 1920 р. Після закінчення гімназії розпочав навчання на правничому факультеті університету Яна Казимира у Львові. Після входження совєтських військ до Дрогобича Хцюк нелегально перетнув кордон з Угорщиною. У жовтні 1951 р. виїхав до Австралії. Співпрацював з найбільшими польськими еміграційними осередками: паризькою «Культурою» Єжи Ґедройця та лондонським часописом «Wiadomości» Мечислава Ґридзевського.  Переклад здійснено Наталкою Римською за виданням: Andrzej Chciuk, Atlantyda. Wyd-wo LTW, Warszawa 2002.

Друкується з дозволу головного редактора часопису “Ї”

[…]

Узагалі вважається, що найзапальнішими, найзахопленішими, найнервовішими і найвірнішими футбольними вболівальниками на світі є мешканці Південної Америки, Еспанії й Італії.

Дрогобич і його нафтовий басейн, як відомо, лежать не в тих сторонах, а проте дрогобицькі вболівальники своїм шалом і несамовитістю були на голову вищі від найбільших фанатиків з Буенос-Айреса чи з Ріо-де-Жанейра. Якби дійшло до зустрічі між ними і нашими дрогобицькими пашаками [1] , то не підлягає ані найменшому сумніву, що наші вболівальники побили би тамтих. Радше дослівно, на жаль. Continue reading

Posted in Історія, Люди, Проза, Традиції | Tagged , , , | 1 Comment

Фінансовий геній зі Станиславова

Богдан Скаврон, журналіст. Івано-Франківськ – Станіславів

Один з найвпливовіших економістів у світі, радник кількох американських президентів, голова Федеральної резервної системи США Артур Бернс перших 10 років свого життя провів у місті, яке тепер називається Івано-Франківськом.

Бернс

Упродовж трьох десятиліть Артур Френк Бернс, уродженець галицького містечка Станиславова , відігравав центральну роль у формуванні фінансової політики Сполучених Штатів Америки. У 1953 році він став головою Ради економічних консультантів президента Дуайта Ейзенхауера, а з 1970 до 1978 року, за врядування президента Річарда Ніксона, очолював Федеральну резервну систему, яка виконує роль центрального банку США. Continue reading

Posted in Історія, Люди | Tagged , | Коментарі Вимкнено до Фінансовий геній зі Станиславова

Монолог мами.

– Молодша, Таня, більше любить їсти цицю і лише чуть-чуть кашку. А старша, Даринка, любить їсти вареники, бульбочку, кашу, борщик,  цукерочки, компотик і все-все. І Кіндер,- мама сильніше пригортає донечку до грудей, годує і продовжує свою розповідь.

– Даринку вже не треба люляти, вона сама спить, а Таня, спати не хоче, плаче і нічого зробити не можу. І люляю на руках, і в колясочці вожу. Нічого не помагає, плаче і все. Continue reading

Posted in Проза | Tagged | Коментарі Вимкнено до Монолог мами.

День народження сайту

28 лютого 2011 року десь о 9 годині вечора народився наш сайт. З чим і себе вітаємо, а також і 46301 унікального відвідувача, які відвідали нас 60873 рази, прочитавши 110580 раз наші публікації. Дуже вдячні і авторам, які надають свої публікації для розміщення на сайті. Многая, нам, благая літ!

Posted in Без категорії | Коментарі Вимкнено до День народження сайту

Галицька кухня, як мамина колискова – найрідніша

ВолошинБогдан Волошин – культовий львівський письменник-гуморист, автор таких бестселерів, як «Бурачковицькі хронічки», «Люди празника», «Конституція Галичини по українськи», «Львівськ і його львівці». «Мітологія львівських пагорбів і брам», ведучий передачі «Чвертка з паном Марциняком» на ZIKу (Львів).
Друкується з дозволу головного редактора  часопису “Ї”
 

Людоньки, а ви знаєте, для чого народжується галицька дитина? Не гнівайтеся, але скажу правдиву крамолу – не конче для боротьби за волю України. Чи, навіть, за порятунок української нації. З життєвого досвіду переконаний – галицька дитина приходить на світ, щоб спробувати мамин сирник і все життя за ним сумувати! Бо, направду, кулінарне мистецтво серед галицького люду завше цінувалось не менше, ніж уміння заробити копійку чи файно співати. Continue reading

Posted in Історія, Кулінарія, Легенди, Люди, Проза, Традиції, Філософія | Tagged , , , , , , | Коментарі Вимкнено до Галицька кухня, як мамина колискова – найрідніша

Львівське фриґанє

ВинничукЮрій Винничук український журналіст, письменник, редактор (Львів). 
Друкується з дозволу головного редактора часопису “Ї”
 

Львів завше славився своєю оригінальною кухнею. Навіть у темні часи світської окупації, коли ця слава істотно занепала, довелося мені почути розмову двох офіцерських жінок. Одна обурювалася, що Львів’яни геть усі бандерівці, а друга на те відповіла: – Зато как они готовят! Как готовят!

Еге, можливо, саме завдяки кухні не всіх нас вивезли до Сибіру. На жаль, по війні усе так перемішалося, що зараз мало хто може сказати, чия то була кухня. Тому саме по закінченні посту, коли ми всі організовано напихаємось святочними стравами, буде цікаво зазирнути на старі львівські столи і бодай в уяві поласувати смаколиками. Continue reading

Posted in Історія, Кулінарія, Легенди, Люди, Проза, Традиції, Філософія | Tagged , , , , , , | Коментарі Вимкнено до Львівське фриґанє

Причинки до історії та філософії галицької кухні

ВознякТарас Возняк – автор, перекладач, головний редактор незалежного культурологічного журналу «Ї» (Львів).
 

Кожна кухня є не лише способом приготування їжі, але й елементом культури. Причому елементом культури, який не можна звести тільки до технології приготування їжі. Кухня є способом життя людини, а це передбачає і те, що кухня неминуче повинна відображати світоглядні, релігійні, філософські, етичні, естетичні погляди людей тієї чи іншої культури чи навіть цивілізації. Кухня – не зводиться до набору рецептів та переписів. Це, якщо хочете, певна філософія життя. Це і звичаї, і ритуали, і звички, і навіть магія – частина з страв і їхнє приготування радше з царин інфернальних, ніж кухонних.

Щоб пояснити важливість філософських основ кухні, слід звернутися до двох дуже яскравих прикладів – китайського та японського. Для нас, європейців, дуже часто китайська та японська кухні подаються як одна і та ж, хоча насправді філософія китайської та японської кухонь цілком різна. Continue reading

Posted in Історія, Кулінарія, Легенди, Люди, Традиції, Філософія | Tagged , , , , , | Коментарі Вимкнено до Причинки до історії та філософії галицької кухні

Космічна одісея (Дубровські побрехеньки)

Як завжди в Побрехеньках всі події і герої вигадані. Випадковий збіг виключається. Прошу претензій до автора не мати.

Три дзвінки. Знову збирає директор і завжди, коли я лише надумав вискочити під час перерви в магазин. Треба йти. Поволі сходжу на другий поверх, нема чого спішити, бо Стефко скоро ще не прийде, бо не чує. Гримає собі залізом і дзвінки його не обходять. Про Богдана і говорити нема чого . Зо три рази по нього треба йти, а він все одно скаже, що не чув.

Приходжу, всідаюся на диванчику і чекаю поки всі інші підійдуть.

Директор бігає з кабінету в приймальню, якийсь знервований. Викрикуючи, де ті глухарі і що їм треба в вухо дзенькнути конкретно, щоб вчули . Лише наша завучка, Царюк, стояла з паперами в руках і вся світилася від задоволення. Це не прогнозувало нічого доброго, або планування треба переписувати, або знов якийсь семінар на нашу голову, дякуючи їй, впаде, або ще якийсь інший менінгіт, або точніше пригоди на дупу. Її вигляд відверто говорив – нічого доброго не буде. Continue reading

Posted in Гумор, Проза | Tagged , | Коментарі Вимкнено до Космічна одісея (Дубровські побрехеньки)